Та хто НЕ підпаде під державне регулювання
В Україні готуються суттєві зміни у сфері оплати праці державних посадовців. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт, який передбачає тимчасове встановлення максимально допустимого рівня заробітних плат на період дії воєнного стану. Але нові правила стосуватимуться далеко не кожного працівника — перелік осіб чітко визначений, а головні нюанси ховаються в деталях документа, пише Стіна.
У чому суть законодавчої ініціативи
Ініціатори документа пропонують встановити “стелю” для зарплат окремих категорій державних та публічних службовців. Максимальний місячний дохід для них планують обмежити десятикратним розміром мінімальної зарплати, яка діє на початок місяця нарахування.
Ідея пояснюється прагненням до:
-
соціальної справедливості під час війни;
-
оптимізації бюджетних витрат;
-
уникнення надмірних виплат у держсекторі, коли основні фінансові ресурси спрямовані на оборону країни.
Хто потрапляє під обмеження
Законопроєкт поширюється не на всіх українців, а лише на чітко визначене коло посадовців та працівників державних структур.
Зарплатний «ліміт» планують застосовувати до:
-
службовців органів місцевого самоврядування;
-
народних депутатів;
-
суддів та суддів Конституційного Суду;
-
членів Вищої ради правосуддя;
-
членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
-
прокурорів;
-
працівників Національного банку України;
-
співробітників державних підприємств та товариств, де держава володіє понад 50% статутного капіталу;
-
інших посадовців, чия оплата регулюється спеціальними законами.
Фактично, йдеться про державно-бюджетний сектор та керівні посади, де рівень доходів значно перевищує середню зарплату по країні.
Кого ці зміни НЕ торкнуться
Дуже важливий нюанс: законопроєкт не зачіпає військових і силовий блок, які безпосередньо беруть участь у захисті країни.
Під обмеження не потрапляють:
-
військовослужбовці ЗСУ;
-
співробітники СБУ, ГУР, СЗР;
-
воїни Національної гвардії;
-
працівники інших відомств, залучених до забезпечення оборони та національної безпеки.
Для цих категорій, навпаки, держава зберігає можливість встановлювати додаткові доплати та надбавки у зв’язку з бойовими завданнями.
Які виплати не включаються до зарплатного «ліміту»
Ще одна деталь, яку часто не помічають: обмеження стосуються лише базової зарплати. Певні нарахування враховуватися не будуть.
З «десятикратного ліміту» виключають:
-
лікарняні виплати;
-
оздоровчі допомоги;
-
оплату щорічних відпусток;
-
передбачені законом доплати та соціальні надбавки.
Це означає, що фактичний рівень доходів може бути трохи вищим за встановлений поріг, хоча основна зарплатна частина все ж залишиться обмеженою.
Скільки діятимуть нові правила
Якщо закон ухвалять, зарплатні обмеження:
-
почнуть діяти під час воєнного стану;
-
збережуться до кінця того календарного року, в якому воєнний стан буде офіційно припинено або скасовано.
Тобто це не постійна реформа, а тимчасовий антикризовий захід.
Чому серед українців виникла плутанина
Заголовки про «зниження зарплат для всіх» стали причиною хвилювання у суспільстві. Проте на практиці:
-
зарплати звичайних громадян не обмежуються;
-
приватний бізнес під нові правила не підпадає;
-
наймані працівники комерційного сектору залишаються поза межами закону.
Мова йде виключно про доходи посадовців та службовців, що утримуються або контролюються державою.
Новий законопроєкт не зменшує зарплати всім українцям, як це інколи подають у новинах. Його завдання — встановити контроль над високими окладами у держсекторі на період складної бюджетної ситуації під час війни.
Головні нюанси:
-
обмеження стосується лише посадовців;
-
військові та оборонний сектор звільнені від ліміту;
-
соціальні виплати не враховуються у зарплатній «стелі»;
-
дія документа тимчасова.
Таким чином, закон спрямований не на «заборону багатіти», а на перерозподіл державних витрат в умовах війни та посилення фінансової дисципліни у публічному секторі.