Від кого не чекати допомоги
Європейський Союз кілька місяців працює над планом, щоб дати Україні позику, використавши заморожені російські активи. Мова йде про 140 млрд євро, які зберігаються в Бельгії.
Ці гроші мали б стати підтримкою для України у наступному етапі війни, пише УНІАН.
Проте план заблокувала Бельгія. Там бояться, що Росія може подати до суду або вимагати повернення коштів, і країна опиниться в складній ситуації. Тому Бельгія просить інші держави ЄС розділити ризики та надати гарантії. Але проти виступає Словаччина.
Через це Єврокомісія запропонувала альтернативи:
- ЄС може випустити спільні облігації та залучити гроші на ринку.
- Країни-члени можуть виділити Україні прямі гранти.
Але ці варіанти теж проблемні: спільні облігації — дорогі, бо треба платити відсотки, а гранти перевантажать бюджети країн, які й так мають борги.
Тому більшість експертів і політиків у Брюсселі все ж вважає, що план із замороженими активами врешті реалізують — просто тому, що інші варіанти ще гірші. Україна не може залишитися без фінансової допомоги.
Цей план має й плюси:
- Україна отримала б безвідсоткову позику.
- Повернути її потрібно було б лише тоді, коли Росія виплатить репарації.
- Це показало б Кремлю, що Україна має стабільне фінансування для продовження війни.
Альтернативи дають менше грошей і повільніше.
Деякі країни ЄС все одно не хочуть надавати гарантії, яких просить Бельгія. Наприклад, прем’єр Словаччини Роберт Фіцо каже, що його країна заблокує рішення, якщо кошти підуть на військові цілі.
У ЄС сподіваються на «зовнішню підтримку». Зокрема, називають Норвегію — країну, яка виграла економічно від високих цін на енергоносії через війну.
Деякі норвезькі економісти вважають, що країна має допомогти гарантувати позику, щоб підтримати Україну. Але уряд Норвегії заявив, що не хоче бути єдиним гарантом.
Попереду — складні тижні переговорів. Якщо Європі не вдасться домовитися, це створить серйозні проблеми як для України, так і для самого ЄС.