Найчастіше спори виникають через поняття «природного зносу»
Грошова застава під час оренди квартири часто стає причиною конфліктів між сторонами. Для власника житла це фінансова «подушка безпеки», а для орендаря — чимала сума, повернення якої наприкінці проживання не завжди гарантоване. Щоб уникнути непорозумінь, варто чітко розуміти, у яких ситуаціях орендодавець діє законно, не повертаючи депозит, пишуть novyny.live.
Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, застава (депозит) не вважається авансовим платежем. Вона є способом забезпечення виконання зобов’язань за договором оренди, а отже може бути використана для покриття порушень з боку наймача.
Порушення строків повідомлення про виїзд
Найпоширеніша причина неповернення застави — раптовий виїзд орендаря. Якщо договір передбачає обов’язок попередити власника житла, наприклад, за 30 календарних днів, а орендар з’їжджає без дотримання цього строку, депозит може бути утриманий як компенсація простою квартири.
Така практика узгоджується зі статтею 526 ЦКУ, яка зобов’язує сторони виконувати умови договору належним чином і в установлені строки.
Псування майна понад природний знос
Закон чітко розмежовує природний знос і реальні пошкодження. Легкі потертості підлоги або вицвіла фарба — це нормальні наслідки проживання. Водночас розбите скло, зламана побутова техніка, зіпсовані меблі чи пошкоджені стіни — вже підстава для фінансових претензій.
Відповідно до статті 779 ЦКУ, орендар зобов’язаний відшкодувати погіршення майна, якщо воно сталося з його вини. Якщо сума ремонту дорівнює або перевищує розмір застави, депозит законно залишається у власника.
Борги за комунальні послуги
Застава покриває не лише фізичний стан квартири, а й фінансові зобов’язання. Заборгованість за електроенергію, воду, газ чи опалення на момент виселення може бути утримана із депозиту.
Якщо сума боргів накопичувалася тривалий час і повністю перекриває розмір застави, орендодавець має право залишити її собі в повному обсязі без додаткових компенсацій орендарю.
Дострокове розірвання договору з ініціативи орендаря
Окрема категорія — передчасне припинення договору без поважних підстав. Якщо договір укладено, наприклад, на рік, а орендар з’їжджає раніше без умов, передбачених угодою, застава фактично виконує функцію штрафу.
Стаття 571 ЦКУ прямо передбачає: у разі порушення зобов’язання стороною, яка передала заставу, ця сума залишається у другої сторони як компенсація.
Чому варто уважно читати договір
Більшість спорів навколо депозиту виникають не через злий намір, а через нечітко прописані умови. Саме тому юристи радять фіксувати в договорі строки повідомлення, порядок повернення застави, перелік можливих утримань і стан майна на момент заселення.
Раніше також повідомлялося, як діяти власникам житла, якщо орендар припиняє сплачувати оренду, а також про активізацію шахрайських схем на ринку оренди нерухомості, особливо напередодні свят.