Народні прикмети
Здавна люди вірили, що тварини мають набагато тонше чуття, ніж людина. Коти й собаки, за народними уявленнями, здатні відчувати небезпеку ще до того, як вона стає помітною. Особливо уважно до їхньої поведінки придивлялися у тривожні часи.
Неспокійна поведінка
Якщо кіт або собака раптово починає метатися по хаті, не знаходить собі місця, скиглить чи нявчить без причини — це вважали ознакою наближення лиха. Наші пращури вірили, що так тварини реагують на небезпеку, яку люди ще не відчувають.
Прагнення сховатися
Коли кіт намагається залізти у найвіддаленіші кути, під ліжко чи в шафу, а собака шукає укриття або тісниться ближче до господаря, це сприймали як попередження. За прикметами, тварини інстинктивно шукають безпечне місце перед загрозою.
Різка зміна настрою
Спокійна тварина може раптом стати надто лагідною або, навпаки, агресивною. У народі вважали, що така поведінка свідчить про сильні коливання енергії довкола, які передують небезпечним подіям.
Виття та голосні звуки
Особливу увагу звертали на собак, які починають довго й протяжно вити без видимої причини. Це здавна вважали тривожним знаком. Коти ж можуть голосно нявкати або шипіти, ніби реагуючи на щось невидиме.
Відмова від їжі
Якщо улюбленець раптово перестає їсти або пити, хоча виглядає здоровим, у народі це сприймали як сигнал небезпеки. Вважалося, що перед лихом тварини втрачають апетит через внутрішню тривогу.
Наші предки вірили: уважне ставлення до поведінки котів і собак допомагає вчасно насторожитися й уберегтися від біди.
Водночас народні прикмети — це частина традиційних уявлень, а у сучасних реаліях варто завжди орієнтуватися на офіційні попередження та сигнали тривоги.