Чт. Лис 7th, 2024

Як радянська влада паплюжила нашу мову

Деякі слова, які ми звикли чути з дитинства, насправді не існують в українській мові. Щось принесла з собою радянська влада, яка фактично знущалася з української, а щось прийшло до нас у час прогресу та розвитку – з інших мов.

Які слова вигадала радянська влада, щоб знущатися з української мови та як перевірити, чи існує слово насправді, розповідає мовознавець Андрій Шимановський в Instagram.

Вигадані слова

Російська пропаганда роками вигадувала слова, які насправді не мають ніякого стосунку до українською. Ціль була проста – зробити нашу мову недолугою та смішно. У певний час українці цього не розуміли й вигадані слова прижилися у вжитку.

Наприклад, такі лексеми, як «розчепірка», «спалахуйка», «яйко-сподівайко». Деякі з таких слів вигадали радянські КВН-щики, щоб висміяти українську мову.

Для підкріплення такої філологічної пропаганди у ЗМІ виходили статті, де подавалися такі лексеми й вказувалося, що це українські слова.

Подібних публікацій було безліч, і біда в тому, що частина українців вважає, що вони дійсно наші.

 

І доволі часто люди відмовляються переходити на українську мову, бо вважають її якоюсь смішною, сільською, несерйозною.

 

Тому навіть задля жарту не потрібно вживати ці слова, – наголошує Шимановський.

Які слова не варто вживати навіть жартома:

  • «Зажигалка» – «спалахуйка»
  • «Лифт» – «міжповерховий дротохід»
  • «Кощей бессмертный» – «чахлик невмирущий»
  • «Зеркало» – «пикогляд»
  • «Кіндер-сюрприз» – «яйко-сподівайко»
  • «Соковыжималка» – «сіковичавичувалка»
  • «Гінекологія» – «піхвознавство»
  • «Акушерка» – «пупорізка»
  • «Медсестра» – «штрикалка»
  • «Укол» – «заштрик»
  • «Телевізор» – «бачик»
  • «Штопор» – «коркотяг»

Запозичені слова

Ці слова прийшли у нашу мову під час активного розвитку, особливо різноманітних технологій. Деякі з них – англіцизми, тобто це англійські слова, для яких ми змушені придумувати відповідний переклад.

  • Дедлайн – реченець
  • Меню – стравопис
  • Лайк – вподобайка
  • Тьютор – наставник
  • Барбершоп – голярня
  • Ксерокс – копіярка
  • Фотографія – світлина
  • Планшет – гортайчик
  • Шлагбаум – перепин
  • Лінк – посилання
  • Куки – реп’яшки
  • Портфоліо – наробок
  • Кавер – переспів
  • Рекрутер – наймар
  • Гімн – славень
  • Скріншот – зняток
  • Попкорн – баранці
  • Пазли – складанка
  • Пікнік – гаївка
  • Руфер – дахолаз
  • Пост – допис
  • Дауншифтинг – сковородинство
  • Чизкейк – сирник
  • Відео – видиво
  • Шопінг – закупи
  • Гаджет – пристрій
  • Бюстгальтер – персанок
  • Рюкзак – наплічник
  • Магазин – крамниця
  • Івент – захід
  • Челендж – виклик
  • Акаунт – обліковка
  • Графіті – стінопис
  • Краудфандинг – спільнокошт
  • Брелок – дармовис
  • Аватар – мармизка
  • Лайфхак – хитрик
  • Смайл – усміхайлик
  • Фонтан – водограй
  • Абсурд – нісенітниця
  • Контент – вміст
  • Флешмоб – раптівка
  • Корпоратив – колегулька
  • Тренінг – вишкіл
  • Пеніс – прутень
  • Каліграфія – краснопис
  • Уніформа – однострій
  • Хештег – кришмітка
  • Аплікація – застосунок

Варто додати, що ці слова можна вживати за власним бажанням, бо це лише варіанти й не всі українці зрозуміють, якщо замість файлу ви скажете «сніп», а лоукост назвете «малокоштом». Але жоден з варіантів не буде помилкою.

Як перевірити, чи справді слово українське

У мережі існує багато онлайн-словників, які допоможуть вам швидко визначити, чи слово дійсно українське. Наприклад:

  1. Онлайн-версія “Академічного тлумачного словника української мови”.
  2. Сайт “Словотвір”, якій підкаже український відповідник на запозичене слово з інших мов.
  3. Як варіант – використовуйте російсько-український словник, який підкаже термінологію та переклад сталих виразів – фразеологізмів.
  4. Також помічним стане ресурс “Словопедія”.



Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.