Такі покупки тепер суворо контролюватимуть 

Перевірка особистих фінансів — одна з найчутливіших тем у будь-якій країні. Для українців — особливо. Але саме до цього поступово готує суспільство Міністерство фінансів: після податкової амністії держава планує перейти до непрямого контролю доходів — через аналіз витрат, пише Знай.юа. 

Що саме змінюється

Йдеться не про нові податки й не про тотальні перевірки всіх без винятку. Логіка інша:
якщо витрати людини очевидно перевищують задекларовані доходи, у податкової з’являється право поставити запитання — звідки кошти.

Під контроль можуть потрапити великі фінансові операції, зокрема:

  • купівля квартири або будинку;

  • придбання автомобіля чи земельної ділянки;

  • дорога побутова техніка;

  • коштовні подорожі;

  • значні банківські перекази.

Інформацію про такі покупки держава отримуватиме через фінансові установи. Далі — стандартна процедура: порівняння доходів і витрат. Якщо пояснень немає, різницю можуть визнати прихованим доходом і донарахувати 18% податку.

Чому про це заговорили саме зараз

Причина — податкова амністія. Вона стартує 1 вересня і триватиме рік. За цей час українцям фактично пропонують «обнулити» минуле:
легалізувати готівку, майно, цінні папери, сплативши пільговий податок у межах 5–9%.

Після завершення амністії держава очікує іншої поведінки — фінансової відкритості. Саме тоді й мають запрацювати непрямі методи контролю.

Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев прямо говорить: держава не вводить нових податків, вона лише хоче мати інструмент, щоб запитати — звідки гроші.

Це український винахід? Ні

Подібна практика давно існує у розвинених країнах.

США — один із найжорсткіших прикладів. Податкова служба (IRS):

  • має доступ до банківських операцій;

  • отримує інформацію від брокерів та інвестплатформ;

  • автоматично фіксує великі зняття готівки;

  • працює з анонімними повідомленнями інформаторів.

Там аналізують не лише те, скільки людина заробляє, а як вона живе.

У країнах Європейського Союзу підхід м’якший, але системний. Наприклад:

  • у Німеччині та Франції податкові органи можуть порівнювати стиль життя з доходами;

  • в Італії давно діє система «фінансового профілю» домогосподарства;

  • водночас держава пропонує податкові знижки — за оренду житла, лікування, освіту, енергоефективні ремонти.

Це стимулює громадян самим показувати витрати, бо це вигідно.

А що з Україною: контроль без мотивації?

Саме тут виникає головна дискусія. Експерти визнають: без контролю податкова амністія перетвориться на формальність. Але й жорсткий нагляд без компенсацій — ризикований шлях.

Податкові консультанти пропонують паралельно:

  • розширити податкові знижки;

  • дозволити частково не оподатковувати витрати на медицину, освіту, оренду;

  • створити зрозумілу систему пояснення походження коштів.

Без цього контроль сприйматиметься не як інструмент справедливості, а як тиск.

Потрібний це крок чи ні

З одного боку — держава має право боротися з тіньовою економікою. З іншого — українці мають повне право боятися надмірного втручання у приватне життя.

Успіх цієї реформи залежить від балансу:
між контролем і довірою, між фіскальним інтересом і повагою до громадянина.

Питання не в тому, чи дивитиметься податкова у гаманці.
Питання — на яких умовах і з якою метою.



Джерело