На що розраховувати, коли наліт заскочив нас у власній квартирі?
Коли дві стіни безсилі
Про правило двох стін ми чули з лютого 2022 року. Мовляв, якщо між вулицею, де літають «шахеди» з ракетами, і нами буде дві стіни — ми в безпечному «будиночку» і нам нічого не загрожує.
Але Богдан Кухарчук, заступник начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Київській області, застерігає, що кожне імпровізоване укриття обмежене у своїх можливостях.
«Дві стіни не врятують вас від прямого попадання ракети чи “шахеда”. Навіть якщо ви перебуваєте на 9-му поверсі, а прилетіло в 1-й, за умови прямого влучання будинок просто весь складеться донизу. Дві стіни можуть зменшити вплив вибухової хвилі, узяти на себе уламки скла, меблів, бетону. Але якщо в будинок влетів “шахед”, враховуючи, що росіяни їх зараз начиняють спеціальною вибуховою речовиною, яка запалює все навколо себе, то дві стіни вас не врятують. Тим більш, якщо поцілила ракета», — пояснює Богдан Кухарчук.
Ванна кімната чи сходовий майданчик?
За словами Богдана Кухарчука, якщо лягти у ванну та ще й зверху чимось накритися, то можна зменшити силу ураження від уламків чи вибухової хвилі. Але стовідсоткового захисту навіть чавунна ванна не гарантує. Тим більше, якщо вона встановлена біля фасадної стіни квартири.
На запитання про сходовий майданчик, рятувальник каже, що ванна кімната безпечніша. Адже в багатьох будинках сходові майданчики кріпляться лише у двох точках — на початку і в кінці. Тож у випадку удару вони можуть миттєво скластися, як карти.
Чи завжди підвал — групова домовина?
Ситуація залежить, зокрема, від того, про підвал якого будинку йдеться. Панельний будинок (незалежно від року спорудження) може скластися від вибухової хвилі чи від удару ракетних уламків. І підвальне перекриття просто не витримає цієї маси бетонних плит, які заваляться на нього.
Більш надійним варіантом є підвали в монолітно-каркасних будинках. Навіть якщо їхні стіни впадуть, каркас залишиться й не завалить підвал.
На такому самому рівні надійності модульні укриття, які зараз установлюють у багатьох містах України. Вони точно врятують від уламків ракет і “шахедів”, вибухової хвилі, касетних бойових частин ракети, удару ракети за кількасот метрів. Але хто гарантує, що не буде прямого попадання? Від нього ні підвал, ні паркінг, ні модульні укриття не врятують».
Кричати чи бити стільцем об батарею?
«Кричати треба, але потрібно розуміти, коли це краще зробити. Кричати треба під час так званої хвилини тиші, коли вимикається вся техніка, і рятувальники прислухаються до звуків під завалами», — радить Богдан Кухарчук.
Він запевняє, що від крику людини кількість повітря навколо неї в замкненому просторі не зменшується, як про це часто пишуть. До того ж у зруйнованому ударом будинку немає герметично замкненого простору — тріщин і щілин достатньо, аби людина не померла від нестачі повітря.
А ще Богдан Кухарчук говорить про те, що зараз у кожного із собою постійно є телефон, і можна набрати 101. Можна бити шматком арматури чи ніжкою стільця по батареях і стінах — те, що від таких ударів стіна у зруйнованому будинку може обвалитися, Богдан вважає малоймовірним.
За його словами, головне — у будь-який спосіб дати знати рятувальникам, що у заблокованій квартирі чи під завалами хтось є. Світіть ліхтариком, свистіть у свисток, махайте якоюсь ганчіркою — і сподівайся, що її хтось унизу помітить.
“Рятувальники радять після сигналу тривоги спуститися в укриття, метро, підземний перехід чи підземний паркінг. Оця порада — справді про можливість зберегти життя. Стандартна ситуація під час ворожого удару — це руйнування і загибель людей. Тому що під завалами виживає один зі ста. – каже Вікторія Рубан, керівниця пресслужби ГУ ДСНС
Як довго чекати на рятувальників?
Зазвичай рятувальники прибувають на місце прильоту через 10 хвилин. Вони розбирають завали й перевіряють у зруйнованому будинку кожну квартиру — чи немає там загиблих, заблокованих, травмованих або людей без свідомості. Тобто навіть якщо людина не може дати сигнал про своє перебування в будинку, рятувальники все одно до неї дістануться. І не припинять робіт, доки не розберуть усі завали аж до фундаменту будинку й не знайдуть останнє тіло.
«Потерпілих ми знаходимо швидко. Це один випадок на 10 тисяч, коли людині доводиться чекати на порятунок 5-6 і більше годин», — говорить працівниця ДСНС.
Чому одні виживають під завалами, а інші — гинуть?
За словами Вікторії Рубан, немає чіткої статистики чи дослідницьких даних, якими можна було б оперувати, щоб відповісти на це питання.
«На жаль, люди не виживають десятками. Відсоток тих, хто виживає під завалами, дуже малий. Я вже казала, що йдеться про одного зі ста. І майже не можна з певністю сказати, завдяки чому людина уціліла. Тому що коли руйнуються конструкції, будинок перетворюється на кашу. Тут не можна узагальнювати. Можливо, усе залежить від [щасливої] зірки людини. Якщо вона є — людину знайдуть рятувальники, і деблокують, і винесуть з-під завалів», — говорить Вікторія Рубан.
Джерело