Тимчасова слідча комісія Верховної Ради встановила, що розрахунки громадськості не представили 

Останні результати перевірок показали неприємну правду: тарифи на електроенергію для населення у 2023–2024 роках затверджувалися з порушеннями та без чіткого економічного обґрунтування. Саме через це мільйони українців, за словами експертів і парламентарів, могли роками платити за світло більше, ніж це було реально потрібно, пише 0352.ua

Розберімося простою мовою — що саме не так із тарифами і чому виникає відчуття переплати.

Як формують тариф і де сталася помилка

Будь-який тариф має базуватися на простому принципі:

реальна собівартість виробництва електроенергії + витрати на доставлення + мінімальний прибуток для стабільної роботи системи.

Однак слідча комісія Верховної Ради встановила:
під час формування цін ці розрахунки не були прозоро представлені громадськості. Фактичної формули, яка б пояснювала фінальну цифру в платіжках, ніхто не побачив.

Замість цього держава пояснювала тариф короткою фразою:

«Він нижчий за ринковий, значить — справедливий».

Але нижче за ринок — ще не означає економічно обґрунтовано.

Звідки взялися десятки мільярдів “зайвих” грошей

За оцінками Тимчасової слідчої комісії:

  • через особливу систему перерозподілу коштів

  • створювався фінансовий потік приблизно на 50 млрд грн щороку,

  • більша частина цих коштів проходила через державні компанії — «Енергоатом» та «Укргідроенерго».

Наприклад:

  • лише «Енергоатом» отримав близько 61 млрд грн нерозподіленого прибутку,

  • у поточному році очікує ще понад 30 млрд грн.

Тобто — кошти збиралися з платіжок населення, але не поверталися людям у вигляді зниження тарифів або модернізації мереж так, як це мало б працювати логічно.

Чому це називають прихованою переплатою

Громадські експерти пояснюють ситуацію просто:

  • ціна на світло формально “стримувалася”,

  • але механізм компенсації був непрозорим,

  • гроші оберталися всередині енергосектору без чіткого громадського контролю,

  • а кінцевий споживач фактично оплачував цю схему зі своєї кишені.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко наголошує:

замість зрозумілого розрахунку тарифів відбулося внутрішнє перекачування коштів між учасниками ринку.

Для людей це означає просту річ:

 платіжки були вищими, ніж дозволяла реальна собівартість електроенергії.

Дежавю з газовими тарифами

Економісти вже проводять паралелі з 2016 роком, коли для газу діяв принцип так званого “імпортного паритету” — коли внутрішні ціни штучно підтягували до вартості імпорту, хоча газ видобували в Україні значно дешевше.

Схема була схожа:

  • бралися умовні «ринкові орієнтири»,

  • але без врахування реальної економіки країни та доходів населення.

Енергетичні експерти застерігають:

без повної прозорості така модель може повторюватися й надалі — особливо в умовах війни та фінансового тиску на бюджет.

Що потрібно змінити, щоб не переплачувати

Фахівці наголошують: ключ до справедливих тарифів простий.

Необхідно:

  • публічні чіткі формули розрахунку вартості світла,

  • відкриті звіти держкомпаній — де і на що йдуть мільярди,

  • незалежний аудит тарифів,

  • громадський контроль за ціноутворенням.

Без цього будь-яка цифра в платіжці — лише умовна домовленість, а не реальна вартість електроенергії.

Українці переплачували за світло не тому, що електрика справді настільки дорога, а через:

  • непрозорі механізми формування тарифів,

  • внутрішній перерозподіл коштів між компаніями,

  • відсутність відкритих економічних розрахунків.

Поки система не стане чесною та зрозумілою — ризик “прихованої переплати” залишатиметься.



Джерело