Нд. Лис 10th, 2024

08.03.24

Анна Яцук, Олександр Бойко

«Я стала залізною леді!». Так про себе розповідає жителька Луганщини, яка щодня бореться за життя та здоров?я свого чоловіка. Він через важке поранення не може самостійно рухатись. Родина втратила житло. З маленьким сином їздять медичними закладами України аби врятувати чоловіка. Нині на реабілітації у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Прогрес у лікуванні є. Вагомий внесок дружини, кажуть медики. Історія сильної жінки, яка не здається попри складні випробування, у сюжеті далі.

Це Юлія та Сергій. Подружжя з міста Лисичанськ на Луганщині. Нині фактично живуть у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Сергій не може рухатись, дружина щодня поруч, у всьому допомагає.

А ще нещодавно у їхній родині вирувало зовсім інше життя. До великої війни працювали та виховували дітей.

З початком 24 лютого, 2022-го вирішили покидати рідне місто. Без речей, поспіхом поїхали спершу до друзів в Ізюм. Але й там їх наздогнали жахливі обстріли. Переховувались у лазні.

Дивом врятувались. Поїхали далі. Опинились у Тернополі. Сергій відразу пішов воювати, приїздив у відпустку, а Юлія волонтерила і працювала у школі. Так пройшло півтора року.

З того дня Юлія разом з маленьким сином їздить лікувальними закладами України у порятунку Сергія. Він отримав перелом шийного відділу хребта. Паралізований, не може рухатись. Прогнози лікарів були невтішні. Але жінка вирішила за будь-яку ціну рятувати Сергія.

Зусилля Юлії дали результат. Сергій повірив у себе і стан його покращився. Нині проходить реабілітацію у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Лікарі кажуть, за два місяці перебування прогрес помітний.

Наразі Юлія ніде не працює, адже постійно доглядає за чоловіком. Трирічний син ходить у дитячий садочок у селищі Клевань. Старший навчається у столиці. Їхня квартира у Лисичанську пограбована. Окупанти забрали найдорожче – сімейні фотографії. І навіть зафільмували це на відео.

Жінка не впадає у відчай. Їй ніколи. Супроводжує чоловіка на всіх заняттях з реабілітації. Сьогодні Сергій пробує стояти за допомогою вертикалізатора.

Вже є певні рухи у руках, відчуває дотики. Сергій каже, якби не дружина, вже б давно зневірився.

У Юлі є маленька мрія. Аби Сергій подарував їй квіти. Сьогодні чоловік втілив її у життя.

Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.