Як на Костопільщині грязями лікували

0

У газеті «Костопільські вісті», що видавалася у період німецької окупації (1941-1943р.) розміщувалися оголошення, у якому жителів терену запрошували на лікування у санаторій «Гута Степанська».

Зокрема, у газетному оголошенні місцевим жителям пропонувались «боровинові і солянкові купелі», які до цього часу використовують у відомих санаторіях українського курорту «Трускавець».

Боровина – це лікувальна грязь, яка складається з пересохлих рослинних організмів у поєднанні з мурашиною кислотою. Перед використанням, боровина проходить систему спеціальних приготувань. Це роблять для того, щоб перетворити важкорозчинні мінеральні сполуки у більш легкі і корисні для здоров’я людини.

Для купелей боровину добре вимішували із гарячою водою. Також боровину прикладали до хворих місць на тілі людини (рук, ніг).

Боровина ефективно лікувала захворювання хребта та суглобів (ревматизм, артрит, анемію), захворювання периферичної нервової системи, гінекологічні захворювання.

Солянкові купелі – готувались на основі соляної ропи та мінеральної води одного з чотирьох джерел, які знаходилися на території санаторію. Особливість використання солянкових ванн полягає в тому, що на поверхні шкіри пацієнта утворювався своєрідний «соляний шар».

Це покриття діяло на нервові закінчення і рецептори шкіри, що сприяло помітному розширенню порожнини судин та стимулювало кровообіг.

Лікували такі ванни вивихи всіх існуючих суглобів, посттравматичні наслідки, артрити, артрози, різні хвороби сечостатевої системи у жінок, холецистити та ін.

Не зважаючи на складний період, який переживала Україна під час Другої світової війни, санаторій «Гута Степанська» продовжував працювати досить успішно до липня 1943 року.

Олександр Намозов. Історик-дослідник, письменник.

Вам також сподобається Більше від автора

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.