І найбільші перепади у зарплатах
Попри репутацію соціально орієнтованого континенту, майновий розрив у Європі залишається відчутним, пишуть Finance.ua. Дані Європейського центрального банку та UBS Global Wealth Report за перший квартал 2025 року показують:
-
10% найбагатших домогосподарств у єврозоні контролюють 57,4% усього чистого багатства.
-
Водночас половина найменш заможних родин володіє лише близько 5% статків.
Аналітики вимірюють розрив за індексом Джині: 0 означає повну рівність, 1 — максимальну нерівність.
Лідери за нерівністю
Неочікувано для багатьох, Швеція стала країною з найбільшим розривом (індекс 0,75).
Причини:
-
скасування податків на спадщину, дарування й нерухомість;
-
низькі податки на бізнес;
-
відсутність податків на чисте багатство.
Ці фактори створюють умови, коли заможні верстви збагачуються значно швидше за середній клас.
Інші країни з високим рівнем майнової нерівності:
Де багатство розподілене найрівномірніше
Найнижчі показники розриву зафіксовані у:
Великі економіки: хто на якому місці
Серед провідних економік Європи ситуація різниться:
-
Німеччина має один із найвищих рівнів нерівності (0,68).
-
Іспанія, навпаки, демонструє відносну рівновагу (0,56).
Концентрація багатства в руках еліти
-
У Латвії, Австрії та Литві понад половину всіх статків контролює найбагатших 5% населення.
-
У Німеччині та Італії 10% найбагатших володіють понад 60% національного багатства.
-
Найнижча концентрація спостерігається на Мальті, у Словаччині та на Кіпрі.
Податкова політика як інструмент рівності
Європейські країни по-різному регулюють питання перерозподілу:
-
Податок на чисте багатство застосовують у Норвегії, Іспанії та Швейцарії.
-
Податки на окремі активи діють у Франції, Італії, Бельгії та Нідерландах.
Експерти зазначають: саме від податкової політики залежить, чи зможе країна зменшити майновий розрив або ж він продовжить зростати.
Європа, яку часто ставлять у приклад рівності, насправді демонструє значні контрасти. Досвід показує: навіть у соціально орієнтованих країнах відсутність продуманої податкової політики може призвести до того, що «багаті стають ще багатшими».