Для більшості українців квартира — це не лише дах над головою, а символ стабільності й безпеки. Тому питання про можливу конфіскацію житла викликає чимало хвилювань.

Закон дозволяє стягнення майна лише за чітко визначених умов.

  • Якщо людина тривалий час не сплачує кредити, податки чи комунальні послуги, державний або приватний виконавець може накласти арешт на майно, включно з квартирою.

Важлива межа: єдине житло не можуть забрати, якщо борг менший за 20 мінімальних зарплат (понад 160 тисяч грн у 2025 році). При перевищенні цієї суми та наявності кількох кредиторів ризик конфіскації зростає.

Після рішення суду майно описують, оцінюють та виставляють на електронні торги. Кошти йдуть на погашення боргів. Процес займає від кількох тижнів до місяців — «забрати квартиру за одну ніч» неможливо.

Спроби переоформити житло на родичів через фіктивні угоди не рятують: суд може визнати такі договори недійсними, а квартира все одно буде реалізована для покриття заборгованості.

Як убезпечити себе:

  • домовлятися з банком про новий графік платежів;

  • вести переговори щодо списання пені та штрафів;

  • користуватися програмами державної підтримки.

Найгірший варіант — ігнорування проблеми. Борги ростуть, і навіть єдине житло може стати предметом стягнення.

Джерело