Пт. Лип 19th, 2024

Секрети Рядянського Союзу

Історія Радянського Союзу рясніє таємницями, однією з яких є закриті міста, що були оточені колючим дротом, військовими та викреслені з усіх карт. Вони також відомі, як ЗАТО (закриті адміністративно-територіальні одиниці). Існування цих міст замовчувалося, а доступ до них був суворо обмежений. 

Які секрети вони приховували, і чому про них заборонялося говорити?

В закритих містах кипіла робота над найважливішими проєктами СРСР.

 

Там займалися надсекретними розробками в атомній, космічній, військових сферах і проводили випробування, наприклад, сибірської виразки, атомних бомб та радіоактивних матеріалів.

Тож не дивно, що такі надсекретні міста не можна було знайти на картах, а тому і виїхати звідти чи переселитися туди було неможливо. ЗАТО з усіх сторін оточував паркан з колючим дротом, а на усіх в’їздах та виїздах розміщувались КПП.

Мешканці закритих міст підписували спеціальні документи про нерозголошення інформації. Порушення цих договорів могло призвести до відповідальності, зокрема й кримінальної.

Виїжджати з міста було дозволено лише у разі відрядження або у відпустку, а от потрапити в нього могли лише родичі постійних мешканців.

Проте в нагороду за незручності жителі ЗАТО отримували низку привілей.

 

Їм були доступні дефіцитні товари, процвітаюча соціальна сфера, медицина, освіта та 20% надбавки до заробітної плати.

Після розпаду СРСР закриті міста отримали назви замість цифрового коду та чимало з них втратили свій секретний статус.

Арзамас-16 (закритий ядерний центр Саров)

У 50-ті роки жителі цього міста фактично жили в ізоляції, не маючи змоги залишати територію навіть у відпустці. Це пов’язано з тим, що саме тут велися роботи зі створення атомної бомби.

Навіть сьогодні колишній Арзамас-16, а тепер ядерний центр Саров суворо охороняється та вважається закритим містом.

Красноярськ-26 (Залізногірськ)

В 1950 році ув’язнених ГУЛАГу залучили до будівництва підприємств із випуску космічних супутників та секретного гірничо-хімічного комбінату, який виробляв збройовий плутоній.

Місто, де все це розташовувалось і по сьогодні має статус ЗАТО, але підприємства сконцентровані на переробленні та зберіганні відпрацьованого ядерного палива.

Челябінськ-40 або Челябінськ-65 (Озерськ)

Місто виникло при будівництві сумно відомого хімкомбінату «Маяк», який виробляв радіоактивні ізотопи. У 1957 році там трапився витік радіоактивних відходів, який поставив під загрозу життя 270 тисяч осіб.

Наразі воно й досі є закритим, але хімкомбінат перепрофілювали на переробку відпрацьованих ядерних відходів.

Томськ-7 (Сєвєрск)

Це найбільш заселене ЗАТО. Його побудували  понад 20 тис. засуджених  злочинців на початку 50-х для обслуговування Сибірського хімкомбінату з випуску високозбагаченого урану та отримання збройового плутонію.

Трохи пізніше у 1958 році у місті було побудовано другу у світі Сибірську АЕС, яка пропрацювала до 2008 року.

Челябінськ-70 (Снєжинськ)

Саме у Челябінську-70, було створено найбільшу у світі термоядерну бомбу, відому як «Кузькіна мать», або «Цар-бомба».



Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.