Селищна рада на Рівненщині стягнула з чиновника матеріальну шкоду за ДТП.
Про це повідомляють у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Як зазначається, місцевий суд визнав заступника голови Клеванської селищної ради Віталія Ваколюка винним у вчиненні дорожньо-транспортної аварії. Механічних пошкоджень під час зіткнення зазнали службовий автомобіль марки «ВАЗ 2107», за кермом якого перебував чиновник, та автомобіль «BMW X7».
Вивчаючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що розпорядженням селищного голови, з метою забезпечення транспортної дисципліни, за відповідачем було закріплено з правом керування службовий легковий автомобіль марки «ВАЗ 2107» та укладено договір про повну матеріальну відповідальність працівника.
Обидві автівки були застраховані.
Страхова компанія виплатила власникові «BMW X7» необхідну суму на відновлювальний ремонт автомобіля.
Частину цих коштів погасив страховик автомобіля «ВАЗ 2107», решту суми сплатила селищна рада, після чого звернулася з позовом до заступника селищного голови з регресною вимогою про відшкодування шкоди.
Оскільки місцевий суд відмовив органу місцевого самоврядування у задоволенні позову, покликаючись, у тому числі, на пропущені строки позовної давності, позивач оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду, просив скасувати рішення та ухвалити нове — про задоволення позову.
Рівненський апеляційний суд задовольнив апеляційні вимоги позивача.
– У справі відсутні незаконні рішення, дія чи бездіяльність відповідача як посадової особи органу місцевого самоврядування, що давало б підстави для застосування відповідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Бюджетного кодексу України.
Строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки до правовідносин сторін підлягає застосуванню передбачена ст. 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки, а не місяць, як помилково визначив суд першої інстанції, – йдеться у повідомленні суду.
Зважаючи на зазначені вище обставини, колегія суддів вирішила, що позов про стягнення з відповідача коштів на користь позивача в порядку регресу підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення — до скасування, як постановлене з неповним з’ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.