За витяги й довідки тепер однозначно треба платити
13 січня 2026 року Верховна Рада України остаточно ухвалила законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики».
Документ має стати базовою рамкою для формування сучасної державної житлової політики та фактично замінює застарілий Житловий кодекс і закон про приватизацію державного житлового фонду, пише sud.ua. Водночас навколо нового закону вже виникли серйозні правові дискусії.
Що змінює новий закон
Новий підхід до житлової політики ґрунтується не на деталізованому регулюванні, а на визначенні загальних принципів.
Ключові новації:
-
запроваджується Державна стратегія житлової політики;
-
житловий фонд поділяється на приватний, державний та комунальний;
-
державне й комунальне житло надається виключно в оренду — як соціальне або службове;
-
розмір орендної плати залежить від доходів і майнового стану громадян із застосуванням субсидій;
-
дозволяється залучати приватне житло як соціальне;
-
створюються житлові та житлово-будівельні кооперативи;
-
встановлюються мінімальні вимоги до якості житла;
-
запроваджуються фінансово-кредитні механізми для придбання житла з державною підтримкою (з обмеженнями на перепродаж).
Єдина житлова система: що це означає
Однією з ключових змін стане створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи — електронного реєстру, в якому обліковуватимуть:
-
весь житловий фонд України (державний, комунальний, приватний, безхазяйний);
-
осіб, які мають право на державну підтримку;
-
програми житлової допомоги;
-
операторів доступного житла;
-
кооперативи та їхніх членів.
Дані з чинних реєстрів вноситимуться автоматично, решту — органи влади, місцеве самоврядування та власники житла. Доступ до системи буде безплатний, але за витяги та довідки доведеться платити.
Облік житла мають завершити протягом 12 місяців після набрання законом чинності, а для територій бойових дій — після завершення або припинення бойових дій.
Що скасовують і чому це викликає суперечки
З ухваленням нового закону:
-
припиняє дію Житловий кодекс України;
-
скасовується Закон «Про приватизацію державного житлового фонду»;
-
ліквідовується старий реєстр громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Саме ці кроки викликали найбільше зауважень у профільних управлінь Верховної Ради.
Основні ризики, на які вказують експерти
1. Захист персональних даних
Головне юридичне управління ВР застерігає: нова система може створити доступ до чутливої інформації необмеженому колу осіб. Це потенційно загрожує:
-
праву на приватність;
-
захисту персональних даних;
-
національній безпеці (зокрема щодо осіб зі спеціальним статусом).
Зауваження ґрунтуються на Конституції України, практиці ЄСПЛ та стандартах ЄС (GDPR).
2. Прогалини після скасування Житлового кодексу
Науково-експертне управління попереджає про можливі проблеми з регулюванням:
-
проживання в гуртожитках;
-
експлуатації та ремонту житла;
-
виселення членів сім’ї;
-
соціальних гарантій для людей похилого віку та осіб з інвалідністю.
Крім того, зникає пряма заборона використовувати житлові приміщення для промислових потреб.
3. Невизначений статус неприватизованого житла
Через скасування закону про приватизацію залишається відкритим питання: який правовий режим матиме неприватизоване державне і комунальне житло, де вже проживають люди.
Закон №12377 закладає основу нової житлової політики, орієнтованої на оренду, цифровий облік і адресну підтримку. Водночас він має рамковий характер і потребує доопрацювання через інші закони та підзаконні акти.
Експерти сходяться в одному: без чітких гарантій захисту персональних даних і деталізації житлових прав нова модель може створити більше запитань, ніж відповідей.