Це також й удар по Україні (АК)
Володимир Зеленський
Подаємо нижче витяг із доволі цікавого тексту Юрія Стовісім. Автор правильно зазначає, що удар по Єрмаку, це удар й по Зеленському.
Також, із високою вірогідність, результатом «ліквідації» Єрмака стане кардинальне ослаблення України та подальша «ліквідація» країнами Заходу всього того політичного та морального капіталу, що його українці оплатили своєю кров’ю, жертвами, героїчним опором і стражданнями – упродовж чотирьох років війни.
РЕКВІЄМ ПО ЄРМАКУ

«Якщо хочеш поцілити у мандарина, цілься в його папугу.»
(китайське прислів’я).
Андрій Єрмак, як і кардинал де Рішельє, діяв «іменем короля». Де-юре він дійсно тільки очільник канцелярії президента. А де-факто, як писала західна преса, він був і віце-президентом, і прем’єром, і міністром…
Колись діючі особи напишуть мемуари і ми взнаємо, що відбулося у п’ятницю (28.11.25), після обшуків у Єрмака.
Чи то дружба дала тріщину, чи то звільнення очільника СБУ за Міндічґейт не знайшло підтримки у президента, але «маємо те, що маємо».
Хоча за свідченням нардепа Железняка у суботу Єрмак зайшов на роботу за речами і кілька годин перебував на 4-ому (президентському) поверсі. Про щось говорили…

Наслідки.
Звільнення Єрмака – стратегічна помилка Зеленського, яку він може вже і не виправити. Ми не на Заході.
У нас інші політичні традиції, а головне, інша політична ситуація.
Це там, щоб не втратити репутацію остаточно, йдуть у відставку або призначають когось цапом-відбувайлом.
У нас «здавати своїх» неприпустимо ні за яких обставин.
Питання боротьби з корупцією стоїть так: не буде України – не буде і корупції в Україні.
В Європі це добре розуміють. А в Америці Трамп мріє стати Антикісінджером: перетягнути Путіна на свій бік і змусити воювати з Китаєм. І нема на те ради…
Захід (Європа з Америкою) готові терпіти Зеленського на посту президента до кінця війни, а потім повинен прийти інший.
Будь-хто, аби тільки не Зеленський. Бо Зеленський їх всіх знає, як облуплених. І Зеленський зараз – провідний політик світу.
Після війни Україну Захід мріє загнати у стійло, позаяк за результатами війни виникла нова світова потуга, як СРСР після ДСВ.
Європейці добровільно бігли у НАТО, бо їх туди заганяв російський ведмідь. Тепер європейці перестануть боятися ведмедя.
Іншим наслідком стане одинокість Америки у світі. У Європи нема антагоністичних суперечностей з Китаєм.
І Європа не забуде про трампівські плани зіштовхнути Росію і Європу. Тому Європа нас не кине не з альтруїзму, а зі шкурних інтересів.

Про Василя Малюка.
Міндічґейт – однозначно його помилка. І це не компенсують ніякі «Сі Бейбі» у Чорному морі. Мабуть Василь загрався у політику, бо все бачив, але нічого не зробив для нейтралізації загрози.
Очевидно, хотів чужими руками позбутися Єрмака, з яким були «трєнія».
Політичний наслідок: Малюка треба прибирати з посади, не зважаючи на заслуги.
Про майбутні вибори.
Без Єрмака перемога Зеленського під великим питанням А разом з Зеленським і перемога України після війни.
Бо продати Україну «з потрохами» бажаючих більш, ніж досить.
Без Єрмака сиплеться парламентська більшість.
Пропонувалося, що «Слуги» підуть на парламентські вибори кількома колонами і утворять кілька партій, які утворять коаліцію.
Тепер можуть і не утворити.

Політична доля Зеленського.
Неконтрольована пропаганда політичних противників Зеленського створює антирейтинг, який нічим не перебити. Навіть перемогою у війні з Росією.
Єрмак тримав опозицію «під шконкою». Зараз цього робити просто нікому.
Але Бог любить Україну, тому загалом все буде добре.
*АК — авторська колонка

