Це також й удар по Україні (АК)

Володимир Зеленський

Подаємо нижче витяг із доволі цікавого тексту Юрія Стовісім. Автор правильно зазначає, що удар по Єрмаку, це удар й по Зеленському.

Також, із високою вірогідність, результатом «ліквідації» Єрмака стане кардинальне ослаблення України та подальша «ліквідація» країнами Заходу всього того політичного та морального капіталу, що його українці оплатили своєю кров’ю, жертвами, героїчним опором і стражданнями – упродовж чотирьох років війни.

РЕКВІЄМ ПО ЄРМАКУ

«Якщо хочеш поцілити у мандарина, цілься в його папугу.»
(китайське прислів’я).

Андрій Єрмак, як і кардинал де Рішельє, діяв «іменем короля». Де-юре він дійсно тільки очільник канцелярії президента. А де-факто, як писала західна преса, він був і віце-президентом, і прем’єром, і міністром…

Колись діючі особи напишуть мемуари і ми взнаємо, що відбулося у п’ятницю (28.11.25), після обшуків у Єрмака.

Чи то дружба дала тріщину, чи то звільнення очільника СБУ за Міндічґейт не знайшло підтримки у президента, але «маємо те, що маємо».

 

Хоча за свідченням нардепа Железняка у суботу Єрмак зайшов на роботу за речами і кілька годин перебував на 4-ому (президентському) поверсі. Про щось говорили…

Наслідки.

Звільнення Єрмака – стратегічна помилка Зеленського, яку він може вже і не виправити. Ми не на Заході.

У нас інші політичні традиції, а головне, інша політична ситуація.

 

Це там, щоб не втратити репутацію остаточно, йдуть у відставку або призначають когось цапом-відбувайлом.

 

У нас «здавати своїх» неприпустимо ні за яких обставин.

Питання боротьби з корупцією стоїть так: не буде України – не буде і корупції в Україні.

В Європі це добре розуміють. А в Америці Трамп мріє стати Антикісінджером: перетягнути Путіна на свій бік і змусити воювати з Китаєм. І нема на те ради…

Захід (Європа з Америкою) готові терпіти Зеленського на посту президента до кінця війни, а потім повинен прийти інший.

 

Будь-хто, аби тільки не Зеленський. Бо Зеленський їх всіх знає, як облуплених. І Зеленський зараз – провідний політик світу.

 

Після війни Україну Захід мріє загнати у стійло, позаяк за результатами війни виникла нова світова потуга, як СРСР після ДСВ.

Європейці добровільно бігли у НАТО, бо їх туди заганяв російський ведмідь. Тепер європейці перестануть боятися ведмедя.

Іншим наслідком стане одинокість Америки у світі. У Європи нема антагоністичних суперечностей з Китаєм.

І Європа не забуде про трампівські плани зіштовхнути Росію і Європу. Тому Європа нас не кине не з альтруїзму, а зі шкурних інтересів.

Про Василя Малюка.

Міндічґейт – однозначно його помилка. І це не компенсують ніякі «Сі Бейбі» у Чорному морі. Мабуть Василь загрався у політику, бо все бачив, але нічого не зробив для нейтралізації загрози.

Очевидно, хотів чужими руками позбутися Єрмака, з яким були «трєнія».

Політичний наслідок: Малюка треба прибирати з посади, не зважаючи на заслуги.

Про майбутні вибори.

Без Єрмака перемога Зеленського під великим питанням А разом з Зеленським і перемога України після війни.

Бо продати Україну «з потрохами» бажаючих більш, ніж досить.

Без Єрмака сиплеться парламентська більшість.

 

Пропонувалося, що «Слуги» підуть на парламентські вибори кількома колонами і утворять кілька партій, які утворять коаліцію.

 

Тепер можуть і не утворити.

Політична доля Зеленського.

Неконтрольована пропаганда політичних противників Зеленського створює антирейтинг, який нічим не перебити. Навіть перемогою у війні з Росією.

Єрмак тримав опозицію «під шконкою». Зараз цього робити просто нікому.

Але Бог любить Україну, тому загалом все буде добре.

*АК — авторська колонка

Джерело