Вони підкреслюють приналежність до народу і багатої культури
Українські стародавні жіночі імена
- Акилина – «як орлиця»;
- Анісія – «благотворна»;
- Богдана – «богом дана»;
- Євдокія – «любов, благовоління»;
- Зореслава – «славить зорю»;
- Меланія – «темна/чорна»;
- Мирослава – «прославляє мир»;
- Ольга – «священна»;
- Параскевія – «переддень свята»;
- Пелагія – морська, одне з імен Афродіти;
- Радослава – «радіє славі»;
- Роксана – «сяюча»;
- Соломія – «мир»;
- Софія – «мудрість»;
- Стефанія – «вінок»;
- Тереса – «збирати урожай» або «літо»;
- Харитина – «милість» та «доброта»;
- Юліана – «з роду Юліїв»;
- Юстина – «справедлива»;
- Ярослава – «яскрава слава».
Стародавні чоловічі імена
- Аскольд – «володіє списом»;
- Всеволод – «володіє всім»;
- Дем’ян – на честь Дамії, богині родючості;
- Данило – «Бог мені суддя»;
- Євстахій – «спокійний, міцний здоровий»;
- Єремія – «вознесений (Богом) Яхве»;
- Любомир – «любий світу»;
- Маркіан – «син Марка»;
- Мирослав – «мир» і «слава»;
- Олександр – «захисник»;
- Олесь – «поруч з лісом»;
- Орест – «той, хто стоїть на горі»;
- Радослав – «піклується про славу»;
- Ростислав – «зростаюча слава»;
- Святослав – «священна слава»;
- Тарас – «бунтар».