Стандарти краси існували завжди, от тільки у середньовіччі вони були геть іншими
Горбинка на носі
Зараз маючи горбинку на ночі, чимало жінок прагнуть зробити ринопластику і позбутися її якнайшвидше. Але в середньовічній Європі горбинка вважалася ознакою шляхетності.
Жінки не лише не соромилися своєї родзинки, а й дуже пишалися нею. А ось маленькі та ідеально рівні носи, у ті часи аж ніяк не вважалися еталоном.
Овальне обличчя
Ця форма цінувалась у всі часи, що тоді, що зараз. Вважається, що овальне обличчя є найбільш симетричним. Кілька століть тому овальне обличчя у поєднанні з великим чолом і звуженим підборіддям вважалося ідеалом, досягти якого було складно з огляду на відсутність пластичної хірургії.
Високе чоло
Зараз багатьом не подобається високе чоло, і його маскують гривкою. Але в епоху Ренесансу високий лоб вказував на приналежність до вищого суспільства. Тому тодішні пані всіляко намагалися завищити лінію чола — наприклад, вони вищипали собі всі брови і зголювали волосся по лінії росту, щоб візуально лоб здавався більшим.
Майбутніх дружин і чоловіків аристократи обирали зокрема і за цією ознакою. Тож риси обличчя передавалися з покоління до покоління.
Маленькі груди
Зараз чимало жінок волію збільшити груди, а раніше більшість дівчат навпаки мріяли саме про маленький бюст. В давнину через численні пологи і годування малюків у звичайних жінок груди були великі й згодом втрачали форму.
А ось аристократки могли дозволити собі мати годувальницю. Тож у панянок, у кого від природи були невеликі груди, згодом нічого не змінювалося.
Були й випадки, коли дівчата хотіли зменшити груди, і носили свинцеві пластини, щоб груди не росли, а це було вкрай небезпечно для здоров’я.
Тонкі руки та яскраво виражені вени
У аристократок були справді тонкі руки й невеликі долоні. Великі руки вважалися ознакою селян, яким треба було багато працювати фізично, через що руки грубішали й виглядали менш акуратними.
При цьому вважалося дуже гарним, якщо на руках було чітко видно вени. Тоді й з’явився вислів про блакитну кров у аристократів.
Були свої застереження й щодо форми нігтів. Найбільш витонченими вважали мигдалеподібну форму.