Тепер його позивний «Хірург»
Олександр Романюк — зробив свій вибір на користь України
До публікації про Олександра Романюка, яка вийшла на сайті ВО3 нашу увагу привернула його мама – відома у Рівному депутат та діяч культури Любов Романюк
У себе на ФБ вона повідомила:
– Про Санечку мого написали
Ви також його таким знаєте?))
А я просто пишаюся і люблю свого Хірурга
Олександр і Любов Романюк: мама і син — ще до Війни
Далі подаємо дещо відредагований текст самої публікації:
Знайомтеся, це Олександр «lucky_cryak1» Романюк, професійний гравець CS2.
Про нього кіберспортивній спільноті відомо, що він грав за IKLA ще влітку 2023 року, та все ж у віці 19 років вступив до лав Збройних Сил України, промінявши мишку на реальну зброю, щоб захищати Батьківщину.
Шлях Олександра – це надихаючий приклад і нагадування, що справжніх героїв можна зустріти не на обкладинках коміксів, а у вечірніх катках у CS.
Олександр Романюк служить у Третій окремій штурмовій бригаді Збройних сил України
Дитинство та амбіції
Олександр народився в м. Рівне. З дитинства він мріяв стати професійним кіберспортсменом. Його родина підтримувала його у всьому, і він швидко став відомим гравцем на місцевому рівні. Батьки завжди були поруч, щоб допомогти йому розвиватися та досягати нових вершин.
Ще в школі він почав грати у відеоігри, вже тоді мріючи про велику сцену. Його амбіції зростали разом з ним, і невдовзі він вже був відомим у кіберспортивних колах під ніком «lucky_cryak».
Ігровий шлях та бажання досягти успіху привели його до професійної кар’єри у Counter-Strike.
Сам псевдонім «lucky_cryak» він отримав завдяки своєму другу Дімі, з яким грав у дитинстві.
Діма створив для нього екаунт у Steam, використовуючи свій нікнейм, і Олександр залишив його, коли почав серйозно грати в CS.
Цей псевдонім став частиною його кіберспортивної ідентичності та символізував його щастя та удачу у грі.
Олександр досяг чималих успіхів у кіберспорті, граючи за мікс-команду GUESS, яка пройшла в плей-оф стадію чемпіонатів України від UPEA та UESF, але завжди прагнув досягти більшого та мріяв про міжнародні змагання.
Професійно займаючись кібер-спортом Олександр віддавав йому 15-20 годин в день
ВІЙНУ ЗУСТРІВ В УКРАЇНІ
Він пригадує:
– Я очікував, що війна буде 24. тому не спав, ну і в 5 ранку коли все офіційно почалося поїхав у військомат, щоб доєднатися хоча б до ТРО, але мені там благополучно відмовили через вік, і я пішов в волонтерський штаб.
У волонтерському штабі Олександр Романюк відчув свою справжню місію – допомагати іншим.
Він проводив дні у центрі, організовуючи поставки та відвозячи допомогу «під нуль».
Тодішнього кіберспортсмена неабияк бентежило і турбувало те, що він бачив на фронті: він ніяк не міг змиритися з тим, що поки він грає у комп’ютерні ігри – бодай і професійно – на фронті гинуть хлопці його ж віку.
Зрештою, побачене і пережите у волонтерці та досить швидкісний кік з IKLA UA в середині липня 2023 року призвели до повної втрати ним мотивації у кіберспорті.
– Я перегорів, бо я тоді повністю себе віддавав грі, задротив як не в себе по 15-20 годин в день, дивився демки, FACEIT, праки, індивідуальний ДМ. Совість мучила п**здець, шо хлопці гинуть а я тут сиджу та в CS граю, – розповідає колишній кіберспортсмен.
Тож, звільнившись від вагань та докорів сумління, Олександр Романюк зробив вибір – вступити до лав ЗСУ.
Від lucky_cryak до Хірурга
Бойовий позивний «Хірург» Олександр обрав, коли вирішив приєднатися до Збройних Сил, оскільки завжди хотів стати бойовим медиком і пройшов відповідні підготовчі курси.
Про війну ж каже таке:
– Мета – перемога звісно, наскільки це можливо.
Я з дитинства ріс на історіях про козаків, воїнів УПА і так далі, напевно мої націоналістичні погляди і є моєю мотивацією. Мені дехто каже: «Блін, ти такий малий, але ти доєднався, щоб захистити нас».
Але це не я такий: в країні війна, гинуть люди і мій обов’язок як громадянина – бути там, де я є, робити те, що я можу, аби захистити Україну і всіх. Це нормально.
Олександр каже, що військова служба одразу поставила перед ним вимогу: нових навичок, нової дисципліни та значної фізичної підготовки
Про свої перші враження у «Третій Штурмовій» Олександр каже:
– Неможливо порівняти, вдома в грі я максимум що тримав у руці це свою мишку яка важить 50 грам, а тут цей звір на 4.1кг з магазином. Ну, і в грі спрей легше контролювати!
Хоча навички з Counter-Strike все ж стали у нагоді:
– Комунікація перш за все знадобилася. Напрацював в собі навичку давати різкі, короткі та чіткі команди. Напевно ще як правильно гранату кидати, – говорить із посмішкою «Хірург»
Олександр на початку своєї служби в ЗСУ
Свій матеріал кібервидання закінчує такими словами:
Від імені редакції BO3 ми хочемо висловити щиру подяку Олександру за його мужність і самовідданість.
Його вчинок є прикладом для кожного з нас, показуючи, як важливо залишатися вірним своїм цінностям і принципам, незалежно від обставин.
У часи війни, завдяки таким людям, як друг Хірург, ми маємо можливість продовжувати розвивати кіберспорт, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.
Його приклад нагадує нам про важливість підтримки нашої армії та національної ідентичності.
Кожен з нас може внести свій вклад у боротьбу за майбутнє України, підтримуючи нашу армію та прославляючи Україну в кіберспортивній спільноті.