Таке відчуття, що мати почали вимовляти раніше за «мама» і «тато»
Фото ілюстративне
Oboz.ua опублікував неоднозначні результати дослідження, проведеного у київських школах.
49% першокласників Києва не розуміють почутого українською мовою.
Водночас лише 47% дітей розуміють менше половини із того, що чують.
Як зазначає видання, про це повідомив засновник громадської організації «Спільномова» Андрій Ковальов у Facebook.
Він також зазначив, що на розуміння почутого також впливає і словниковий запас учнів першого класу.
Зокрема, діти з середнім та високим активним словниковим запасом (АСЗ-У), які становлять 55% від всіх опитаних (74 респондента), розуміють почуте в середньому в 1,9-2,2 разів краще (67% розуміння в порівнянні з 35%), ніж учні з низьким рівнем АСЗ-У (60 школярів).
Тобто, 49% дітей з середнім та високим АСЗ-У розуміють більше 70% почутого в порівнянні з лише 3% дітей з низьким АСЗ-У.
Всі інші фактори, що впливають на розуміння почутого – психологічні, когнітивні, тощо розподілені рівномірно всередині цих двох груп дітей.
Ковальов повідомив, що всього було оброблено дані 409 дітей – 275 дошкільнят (середній вік 5,1 років) та 134 першокласники (середній вік 7,0 років).
Повідомлення зібрало багато коментарів і реакцій. Дехто поставив під сумнів репрезентативність такого опитування, хтось вважає, що воно відповідає нашим реаліям:
Alya Mykhailova
Не сумніваюсь що це правда, в моєму дворі дітлахи тільки росіянською базікають, ще й смачно нею ж й матюкаються.
Володимир Притула
таке відчуття, що мати почали вимовляти раніше за «мама» і «тато»
Valentina Martinez
Не має україномовного середовища: сім’я перш за все, заклади , магазини, школа, гуртки, секції. У школі працюю, діти все більше збагачують свій словниковий запас, але ж і вчителі, особливо з освітою совка – суржикомовні, самі мовою не володіють
Oleg Zhmuro
Я думаю, хто має проблеми з розумінням почутого, буде мати їх на будь-якій мові. Тут треба говорити про тренування учнів на сприйняття інформації.
Валентина Стужук-Карповець
Тому що основу закладає сім’я . В школі вчать українську а дома розмовляють загарбницькою
Lydmila Borodich
Сумнівні дослідження і висновки
Александра Гриценко
Мова спілкування має значення, але головне- це спілкування!!! А його немає!
Ігор Лікарчук — доктор педагогічних наук та професор — достатньо критично ставиться до нинішніх нововведень
Ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти, доктор педагогічних наук та професор Ігор Лікарчук, поширивши результати дослідження, висловився так:
Якщо це дослідження вважати плідним, то йдеться про грандіозний скандал. І про великий хрест на НУШ.
