Нд. Лис 24th, 2024

Досить відома в Рівному Надійка Явір, чоловік якої проходить нині службу в ЗСУ, певний час тому повідомила, що переїхала з дитиною у село.

У понеділок, після ракетного обстрілу та масового відключення, рівнянці довелося оперативно освоювати типові для наших селян методи виживання – без світла.

– В селі я маю мультиварку, індукційну плиту, чайник і проводову воду, але то все до сраки коли прилетіла ракета і світла не стало. Вчора.

 

То ж ранок почався з здобування вогню, води та приготування їжі. Починаючи з кави.

 

Встала я. Світла нема.

 

Знайшла цеглу з розкиданої грубки, знайшла дрова, намостила якусь імпровізовану плиту в дворі (піч у нас є, але розвалився димар, тому нею не покористуєшся), знайшла якісь свої старі реферати, запалила дрова.

 

Пішла шукати в чому зварити каву на вогні, бо в мене розчинна і я її заливаю в кружку.

 

Знайшла якусь каструльку, пішла до колодязя, накрутила води, помила каструльку, набрала в неї води, пішла до вогнища, а воно згасло, розпалила знов, знайшла кружку, помила, закипіла вода, зварила каву, не пройшло й дві години. Втомилася.

 

Встав Ростислав. Холодильника нема, бо крякнув взимку від морозів, але ми купили супер пастеризоване молоко, тому Росток з кашею. Наварила на вогнищі, в тефалівській кастрюлі, жити їй не довго ще.

 

Покормила Ростка. Принесла ще дров. Накрутила води з колодязя. Нагріла води. Знайшла тазік, накрутила води з колодязя, помила тазік, розбавила воду, посадила Ростка митися.

 

Дістала Ростка. Витерла. Пора класти спати. Пішли спати. Встали. Треба кормити Ростка їжею знов.

 

Пішла до родичів-взяла свою курку в морозилці. Накрутила води в колодязі, помила курку, помила кастрюлю, набрала води. Принесла дров, розтопила вогнище. Поставила варитися м’ясо на борщ.

 

Пішла на город, знайшла капустину, картоплину, моквину, буряка, помідор, перець, загрузила Ростиславу у візочок. Приїхали з города. Накрутила води в колодязі.

 

Принесла дров (вони старі і трухлі бо давно рубані і горять миттєво).

 

Помила овочі, почистила, накромсала в кастрюлю. Доклала дров. Взяла Ростка і Річа, пішли гуляти. Прийшли, а дрова перегоріли. Поставила борщ прямо в вуглі доходити.

 

Пошукала миску, ложку. Накрутила води в колодязі. Помила посуд. Помила Ростка, себе.

 

Сіли ввечері обідати

 

Борщ вдався. Дитя їло. Життя вдалося. День пройшов.

Зранку сьогодні дали світло. Хуууух

Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.