Українська мова — багата на чудернацькі слова та діалектизми
В українській мові існує чимало самобутніх слів, які складно вимовити людям, які не спілкуються державною. Також їх майже нереально з першого разу вимовити, наприклад, росіянам, через певні фонетичні особливості. Розповідаємо, що це за слова та що вони означають.
Долініж — вниз ногами.
Взорувати — рівнятися на когось, брати приклад, наслідувати, копіювати (в хорошому сенсі).
Манівцем — в обхід, обходити щось не прохідною стежкою.
Длятися — затримуватися, спізнюватися, при цьому не поспішати.
Кремзлики — деруни; страва з тертої картоплі або кабачків.
Пивниця — шинок, льох, підвал.
Бамбетель — лавка-ліжко, яка розсувається для спання та складається для сидіння.
Легейда — дурень, телепень, йолоп.
Ці слова вважаються діалектизмами. Зустріти їх можна або в літературі, або в розмовному мовленні сільського населення західних областей України.
В залежності від регіону, може змінюватися закінчення або наголос. Також мовознавці кажуть, що деякі діалектні слова можуть в різних областях мати різний сенс.
Нагадаємо, що на початку повномасштабної війни саме через фонетичні особливості українське слово паляниця використовували задля таких собі перевірок, адже росіяни не можуть чітко та правильно його вимовити.
Джерело