Для ОП та вищого військового керівництва
Паоло Лум’єре відноситься до тих в Україні, хто про багато речей – на Війні – говорить першим. І каже, що треба робити.
Як правило, говорить про проблеми очевидні, але яких у нас не хочуть бачити, і говорить – за довго до того, як у нас починають хоч трохи чухатися. Два його свіжі дописи – як приклад:
ОТЖЕ:
- З міста виселяють всіх некомбатантів. Це обов’язково і не обговорюється.
«Мирняк», діти, жінки, чоловіки, всіх на обов’язкоу евакуацію. Заодно зникають «ждуни» і корегувальники.
- В місті створюються перешкоди руху бронетехніки. Протитанкові рови поперек вулиць, проспектів, іт.д. Так, прощавай асфальт і «дорожнє будівництво».
Для переміщення своєї техніки через ці рови споруджують тимчасові містки, які можуть бути підірвані або зсунуті за край і скинуті вниз.
В найпростішому випадку – бетонна плита, кинута над канавою.
- Простори і проходи між будинками/кварталами перегороджуються рядами колючого дроту/спіралі Бруно. В яких залишають проходи для своїх.
Ці проходи можна мінувати керованими фугасами, або просто тримати під вогневим контролем. Ряди роблять потрійними, з віддаллю. І потім ще раз потрійний. Тобто розметати їх швидко не получиться навіть прильотом КАБ-у.
Так само околючуються і мінуються всі сліпі зони і незручні для вогневого контролю місця.
- Простори і проходи між будинками/кварталами сполучаються траншеями (враховуючи околючування), тобто робиться можливість переміщення О/С нижче рівня землі.
Ці траншеї згори закриваються чимось непрозорим. Від старих бетонних плит до дерев’яних щитів чи сітки з плівкою. За наявності часу все це згори присипається землею і маскується під інші «розриття».
- В будинках в підвалах пробиваються отвори-виходи назовні з усіх боків. Там, де може заходити ворог, передбачається їхнє мінування.
Також пробиваються отвори проходи між квартирами-під’їздами в будинках, так, щоб його можна було пройти наскрізь, не виходячи з під’їзду на вулиці.
Також робляться міжповерхові отвори в стелях/підлозі квартир. Штатно це робиться пневмоінструментом, коли нема часу і про3бали, тоді невеликими зарядами вибухівки.
Так, «прощавай інтер’єрчик», але це вже не будинки і не квартири, це майбутні купи руїн після КАБ-ів. І це вже не «місто», а рубіж оборони.
Тобто робляться шляхі комунікації, які дозволять маневрувати приховано і залишати/повертатися в будівлі, а також евакуюватися якщо частина будівлі і сходові обрушились.
А підвали не ставатимуть брацькою заваленою могилою після прильоту КАБ-у у верхні поверхи.
6. Деякі зручні для атакуючих нички і заглибинки спеціально мінуються, вони зберуть свій врожай якщо хтось з тих, хто просочиться, інтуїтивно в них захоче заникатись.
Взагалі мінувати невеликим зарядом приміщення і задіювати розтяжку/таймер при відході – класика жанру. Системне застосування деморалізує і сповільнює атакуючих.
Місто, підготовлене подібним чином, продовжує виконувати функції рубежа оборони навіть коли над поверхнею це повний тотал, самі купи руїн, навіть без остовів будинків. Доки діють комунікації.
7. Тож будувати тут потрібно по-мінімуму, в основному копати, робити отвори, мінувати, тягати і т.д.
Це така сама основа-основа. І якщо ви не бачите слідів цього в самОму черговому залишеному місті – значить його оборону тупо про3бали.
ПРО КОМАНДУВАЧА ПОВІТРЯНИХ СИЛ
– От ті, хто періодично просить про консультації, ви там передайте президенту, що командувачем Повітряних Сил має бути бойовий льотчик. Бажано без російських ВУЗ-ів і до 50-ки.
А самі Повітряні Сили мають бути повноцінними Військово-Повітряними Силами, а не «ППО-extended».
І передайте що нагородити треба Мунфіша і Джуса. Дайте хлопцям героїв, посмертно.