Цікава історія про два канали для радянських громадян
Фото ілюстративне
Якийсь час телевізори у Радянському Союзі були справжньою розкішшю. Та вже до середини століття така техніка стала невід’ємною частиною кожної оселі.
Навіть попри те, що тогочасні телевізори транслювали усього 2 канали (при можливості у 12!) Виникає логічне запитання: чому???
Історія радянських телевізорів
Звісно, перші радянські телевізори були досить примітивними. Вони показували лише одну програму, тож комплектація навіть не передбачала наявність перемикача.
Телевізор із перемикачами на 3 канали з’явився лише на початку 50-х років. Цей телевізор мав назву «Север».
У 1955 році з’явився «Авангард-55». На цьому телевізорі був перемикач для 5 каналів
А от 12-канальний телевізор почали випускати в СРСР лише у 1957 році. Носив він яскраву та гучну назву «Рубін-101», але при цьому транслювалася по цьому телевізору, як і раніше, лише одна програма.
Повноцінна друга програма з’явилася на цьому телевізорі лише в середині наступного десятиліття, у 1965 році. Спершу вона була доступна лише жителям столиці, та згодом почала доходити і до жителів більш віддалених країв.
Справжнє призначення багатоканального перемикача
Коли телевізори тільки почали виробляти, у містах почали встановлювати телевізійні вежі – одна вежа на весь населений пункт. Діапазон сигналу був 30-70 км.
За таких умов у мешканців центральних міських районів не виникало жодних проблем, а ось до приміських та заміських зон телемовлення просто не доходило – сигнал губився. Тому зростала потреба у будівництві додаткових телевізійних вишок.
І вже на цьому етапі виникли технічні труднощі.
Сигнали з кількох телевеж перебивають один одного, у результаті з’являються сильні перешкоди на каналах. Для того, щоб мінімізувати це, програми з різних вишок транслюються відразу кількома каналами.
Для повноцінного та комфортного мовлення двох програм знадобилося транслювати їх аж на 12 каналах!
