«Хребет армії» (с)
Публікуємо нижче черговий допис Командира 13-і бригади НГУ «Хартія» Ігоря Оболєнського
Сержанти.
Звідки береться «хребет армії»?
Під час війни будь-яке завдання повʼязане із загрозою для життя.
І в момент найбільшої загрози сержант є тим, хто поведе за собою і кому довірятимуть бійці
У соцмережах популярними є відео з роботою потокових ліній — чи то з виготовлення пиріжків, чи то автомобілів. То ж ми можемо уявити собі структуру потокового виробництва. На чолі стоїть начальник виробництва, який визначає план.
Далі є цехи, начальники яких повинні подбати про обладнання чи оснащення, а також про загальні процеси на виробництві. І, нарешті, є самі потокові лінії — випікання, сортування, пакування, — де начальники ліній відповідають за те, щоб кожна операція виконувалася з певною послідовністю та з певним ритмом.
Тепер уявімо собі наслідки для усього виробництва, які може спричинити помилка лише однієї людини, на будь-якій із потокових ліній.
Це зруйнує всі плани і може призвести до пошкодження обладнання чи травмування людей.
Тому злагоджене виробництво дуже великою мірою залежить від начальника лінії — від того, наскільки він добре знає свій персонал, розставляє грамотно людей для виконання різних функцій, дбає про їхню навченість, працездатність чи психологічний стан, а також дисципліну.
Як би це дивно не звучало, але ефективний бій схожий на ефективне потокове виробництво.
Можу про це говорити, як людина, яка має обидва досвіди.
Сержант повинен знати і розуміти своїх бійців
Командир бригади чи батальйону відповідає за підготовку плану. Командири рот і взводів відповідно до цього плану повинні налагодити процеси.
Однак, зрештою кінцевий результат буде залежати від того, чи бійці у кожному найменшому підрозділі фахово виконають своє завдання — послідовно чи в певному ритмі.
Тобто, чи виявить ціль екіпаж БпЛА, чи вчасно знищить її мінометний розрахунок, чи підійметься стрілецьке відділення відбивати ворожі позиції.
І тут ми повертаємося до ролі начальника лінії.
У військовому випадку — це сержант, який є командиром відділення, екіпажу чи розрахунку.
Сержант повинен знати і розуміти своїх бійців для того, щоб кожному знайти найкраще застосування у підрозділі.
Більш того, під час війни будь-яке завдання повʼязане із загрозою для життя. І в момент найбільшої загрози сержант є тим, хто поведе за собою і кому довірятимуть бійці.
Така довіра, своєю чергою, є наслідком часу і зусиль, які сержант вкладає у своїх бійців.
- Він поважає своїх бійців, тому дбає про їхній побут.
- Він розуміє, що виконання місії і збереження життів у бою залежить від самоорганізації і згуртованості всіх, тому він тримає дисципліну у підрозділі і застосовує до всіх однакові правила чи вимоги.
- Він знає, що відправляти в бій ненавчених бійців — це піддавати їх додатковій небезпеці і ставити під загрозу виконання всієї місії, тому він для кожного є наставником.
- При цьому він не може бути другом, бо усвідомлює, що завтра кожного зі своїх підопічних він має повести чи відпустити в бій.
Багато хто чув або використовує фразу: «Сержанти — це хребет війська». Ця фраза — з XVIII століття і належить Генералу Фрідріху Вільгельму фон Штойбену.
Так от хребтом сержантів робить не їхня кількість, а саме довіра до них бійців.
Доброго командира-офіцера, як доброго начальника цеху, можна шукати, зокрема серед військових вишів чи курсів.
Доброго сержанта, як доброго начальника лінії, треба виростити і зберегти.
Якщо я бачу солдата, який після поранення рветься до свого підрозділу, щоби далі йти у бій, то він для мене цінний як майбутній сержант, бо він хоче і здатний виконувати завдання, знає, як виживати і дбає про людей.