Цю літеру першою у словах використовували з давніх часів
Колаж: РБК-Україна
В українській мові не існує слів, які починаються з літери «и»? А ось і є, навіть цілих чотири. І українці їх використовують. Крім того, цю літеру першою у словах використовували з давніх часів.
Які є чотири слова в українській мові, які починаються з букви «и», розповідає РБК-Україна з посиланням на роз’яснення мовознавця Олександра Авраменко у каналі на YouTube.
За словами Авраменка, довший час вважалося, що слів на букву «и» в українській мові немає. Але у 2019 році змінився правопис і чотири слова стали використовувати цілком законно.
Раніше було золоте правило – слів на букву «и» не буває. Але з 2019 року правопис узаконив кілька слів, що починаються на букву «и».
Перше – службове слово «ич».
Наприклад, «Ич який хитрий!», «Ич яка гарна! – пояснив мовознавець.
Другим словом він назвав дієслово «икати», фактично це те саме, що й «ікати», але перша буква тепер вимовляється «и».
І третє – допускаються паралельні форми: «ирод» та «ірод», «ирій» та «ірій».
Кожен із цих варіантів правильний. Ви спитаєте, хто ж це таке придумав? А я відповім: так українці вимовляли ці слова здавна.
Насамкінець лише додам, дбаймо про те, щоб Україна і говорила, і писала грамотно, – підсумував мовознавець.
Але й це не все. Насправді таких слів значно більше і всі вони – діалектні або архаїчні правописні варіанти літературних слів. Багато українських мовознавців присвятили вивченню початкового «и» і у словнику 1886 року таких слів налічувалося понад 100.
Відомий мовознавець та лексикограф Борис Грінченко відстоював право вживання «и» на початку слів у своєму словнику української мови.
У ньому були: идол, ижиця, икати, илкий, инакий, индик, иржа, ирід, ич, искра.
А у «Головніших правилах українського правопису» Івана Огієнка від 1919 року була примітка про варіативність «и» на початку деяких слів: «але перед «н» можна писати «и»: инший, инколи, иней».
У 1928 році був прийнятий Харківський правопис, у якому літеру «и» на початку слова заборонили. Ще через 25 років дозволили невеликий перелік слів, у яких «и» може вимовлятися, але не писатися.
Ось деякі слова зі словника Грінченка:
- Ива – верба
- Ивина – верба
- Игла – єгла, голка (діал.)
- Иля – Олена (діал.)
- Икавка, и́кавочка, икати – гикавка, гикати
- Илкий – такий, що став гірким (про масло)
- И́мбрик – чайник (діал.)
- Импет – нестримність, натиск
- Индими́на – необхідна річ (діал.)
- И́нкол – вид жаби, кумка червоночерева
- Инцина́тий – гострий, злий
- Ир – загальна назва пісні в деяких тюркомовних народів
- Ирій – більш давній варіант назви вирій
- Ирле́ць – тавро на вівці
- Ирстенин – християнин
- Ирстити, ирститися – хрестити, хреститися
- Иршини, ирщіння – хрестини
- Иршлиця – облямівка, опушка на кожусі зі смушки чи хутра бабака
- Ит – вигук в значенні «ет, поглянь лиш»
- Ич – вигук в значення «ти лиш подивись»
- И́чвина – частина ґринджол, що має вигляд двох каблучок проти двох передніх копилів