Нині Тарас Остапчук ремонтує американські «Бредлі»
Праворуч — будинок на Лобановського в Києві, вражений ворогом у перші дні війни. ліворуч — яхта, яку затопив п. Тарас
Українець Тарас Остапчук – постать легендарна. В Іспанії він затопив яхту Олександра Міхеєва, друга Путіна. Для чого? Щоби помститися за Україну.
На це п. Тарас наважився після того, як у перші ж дні війни побачив у новинах удар російської крилатої ракети в багатоквартирний будинок на Лобановського у Києві.
Майстру-дизелісту, фахівцю з питань регулювання дизельних помп солдату ЗСУ Тарасу — 57 років.
Він служить у підрозділі, що займається ремонтом військової техніки та підпорядковується командуванню Сил логістики.
Чому вирішив притопити яхту голови рособоронекспорту? Та чи складно працювати з двигуном «Бредлі»? Про це він розповів АрміяInform.
В Іспанії зарплата була 250 доларів на добу
Тарас розповідає:
– На момент широкомасштабного вторгнення я працював в Іспанії на посаді старшого механіка на яхті «Леді Анастасія».
Зарплата була 250 доларів на добу.
Тоді в мене було єдине бажання: заробити добру суму грошей, щоб забезпечити собі пенсію і повернутись в Україну, і тут вже дідувати.
У перші дні вторгнення на відео я побачив, як ракета влучає у багатоповерховий будинок на вулиці Лобановського в Києві… Тоді я вже остаточно ухвалив рішення, що далі так бути не може і треба щось робити.
Я вирішив затопити яхту, на якій працював. Чому саме цю яхту я вирішив затопити? Тому що її господар — Міхєєв Олександр Олександрович — є головою російської компанії рособоронекспорт.
І якраз він є причетним до виробництва ракет, які на нас летять.
Я ж старший механік, доступ до машинного відділення в мене цілодобовий. Я відкрив кінгстон, щоб затопити яхту. Вода пішла в машинне відділення…
Але на борту судна ще було в нас троє членів екіпажу: наші хлопці з Одеси. І тут, як-то кажуть «землячки допомогли»: почали галасувати, що, мовляв, ми ж втратимо роботу…
Ну, вони й повідомили місцевій поліції.
1 березня я прийшов до Дніпровського ТЦК
Тарас Остапчук пригадує:
– Ремонтна бригада з порту привезла причеп з величезною помпою, вони зуміли перекрити кінгстон, який я відкрив. Яхту не вдалось затопити, але притопив я її непогано.
Вона потім була арештована і досі стоїть так само в порту Адріана без руху. Тобто виведена з ладу. Взагалі-то це суперова яхта, завдовжки 50 метрів, у ній є люксові каюти, салони…
Звісно, мене заарештували. Затримали, точніше. Привезли до поліцейського відділку, де я мусив чекати суду. Але суддя ухвалила рішення: іспанській стороні збитків не було ніяких завдано, тому немає законних підстав мене затримувати, і я можу їхати додому.
Коли я цю історію вчинив в Іспанії, то сам собі сказав: для чого мені та робота, якщо в мене країни може не бути…
Тому всім можу сказати: спершу давайте відстоїмо свою країну, а потім вже про власний бізнес будемо думати, про власні інтереси.
…Коли я вже заїхав в Україну, мене супроводжував Роман Ратушний. Це наш герой, він загинув у 2022 році. Київський активіст. Друг мого сина. Син мій, до речі, теж служить у Силах оборони.
І 1 березня я прийшов до Дніпровського ТЦК.
І от нині вже два з половиною роки служу тут, займаюся ремонтом військової техніки. Скоро мені виповниться 58 років.
Двигун «Бредлі» можна порівняти з двигуном КамАЗа, хоча американський — трохи більший, трохи складніший і набагато якісніший
Пан Тарас розповідає:
Зараз якщо є в наявності всі запчастини, то в середньому я витрачаю 5-6 днів для видачі одного паливного насоса високого тиску для двигуна УТД-20. Чому так довго?
Тому що я роблю повний капітальний ремонт, тобто розбираю насос до останнього гвинтика.
Водночас із цими завданнями я займався й паливними насосами для камазівського двигуна, який на БТР-80 стоїть.
Я вже ремонтував і «Бредлі»: лагодив паливну апаратуру. Вона цікава, складніша, ніж класичний принцип паливної апаратури.
Двигун у «Бредлі» звичайний V-образний, восьмициліндровий, чотиритактний, як і всі двигуни, нічого там такого особливо космічного…
Двигун «Бредлі» можна порівняти з двигуном КамАЗа, хоча американський — трохи більший, трохи складніший і набагато якісніший.
…Я вам так скажу: у 50 і більше років можна і жити, і служити. І це навіть потрібно робити, тож, хто має фах, хто має професію, той може стати до ремонту і до якоїсь іншої допомоги.
Хлопці, допомагайте нашій армії, допомагайте нашій країні, бо не приведи, Господи, ми її втратимо. Тому всіх закликаю до оборони.