Що робити при ядерному ударі: відповідь експерта

Поради з виживання і зменшення шкідливого впливу

По Україні може бути застосована тактична ядерна зброя. Це заряди малої потужності, 0,5-50 кілотонн (потужність бомби, що скинули на Хіросіму, становила 25 кт).

Як від неї захиститися, розповів Роман Павлюк – магістр у галузі телекомунікацій і радіосистем, віцепрезидент із цифрової стратегії в компанії «Інтелліас», який вивчав питання радіації і радіоактивності в НУ «Львівська політехніка».

Він радить зібрати, окрім тривожного, ядерний рюкзак. І запакувати всі речі у ньому або в поліетиленові пакети, або тримати в оригінальній запечатаній упаковці. 

Вміст «ядерного» рюкзака

1. Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна напівсинтетична тканина

2. 5 шт. поліетиленових дощовиків

3. 5-10 пар бахіл, можна медичні.

4. Рулон сміттєвих пакетів, бажано чим товщих

5. 6 шт. респіраторів FFP2, а ще краще FFP3. Рекомендовано нашого виробництва. Кожен в окремій упаковці!

6. Скотч армований, або будь-який

7. 4 пари гумових господарських рукавиць

8. 1 шт. окуляри робочі, такі як для роботи з болгаркою

9. 3 упаковки паперових серветок

10. 2 флакони розчину для зняття лаку з нігтів

11. 3 л води у поліетиленовій тарі. Чим товщі стінки — тим краще

12. Компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні

13. Карти місцевості – або куплені, або роздруковані з інтернету. Олівець, ручка на додачу

14. Ну, і головне: лічильник Гейгера, або він же детектор радіації. Його купуємо один на сім’ю

15. Само собою, слід потурбуватися і про павербанк та/або батарейки для нього

16. Опціонально – радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном. Однак, ми припускаємо, що зв’язку з ЦО не буде, оскільки вона буде зруйнована у результаті вибуху.

Що робити після оповіщення про ядерну небезпеку

1. Хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки й ліземо у найглибший підвал чи діру, в яку можемо залізти. Якщо це вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі.
2. Вимикаємо телефон, виймаємо всі метали й електроніку з кишень. Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями.

У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі і далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний.

 

 

Тому говорити, що епіцентр — це 100% смерть, все ж не варто.

 

 

І ховатися треба завжди, навіть якщо ви раптом знаєте, що у ваш район точно летить «ядерка».

3. Удар, вибух… Чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля, і починаємо евакуацію.
4. Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану:

1) вдягаємо маску FFP3

 

2) вдягаємо рукавиці

 

3) надягаємо дощовик

 

4) надягаємо окуляри і бахіли

 

5) обмотуємо і ущільнюємо де можливо скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК

5. Вмикаємо детектор, міряємо радіаційний фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже недобре. Але в нашій ситуації це прийнятно, можливо, буде і вище.

І пам’ятайте: спочатку – одягаємо захист, а потім – дозиметри і все інше.

Що робити далі

Тепер два варіанти подій.

1. Якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та засобів захисту, що описані вище, раджу залишатися там же наступні 12-24 години, адже ви не знаєте, де більш небезпечно —  всередині чи назовні. І далі вже виходимо і йдемо до евакуації.
2. Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.

Беремо зі собою рюкзак, попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню.

Куди йти

Далі визначаємо, де був епіцентр, і рухаємося від нього.

Як вичислити? Тут однозначного механізму нема.

Скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж — там і був епіцентр.

 

 

Також за характером руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.

Далі все – як на практичних заняттях із географії в школі: карта, компас і вперед.

Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10-15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, по можливості.

Рухаємося так:

• Кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8-10 годин — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.
• Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше.
• Якщо так сталося, що довелося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (якщо знайдете півлітри ацетону — це бінго). Це буде наш аналог старого доброго ИПП-8.
• Переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де немає протягів.
• Якщо ви потрапили під дощ — одразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці)
• Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.

Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших.

Якщо виникає спрага

Майже вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом. Спрага буде найбільшим болем, особливо через велику кількість пожеж і поранених опіками. Ділитися водою з кимось чи ні — ваша справа.

Пити воду з відкритих джерел — категорично на можна.

 

 

Шукати воду в батареях чи зливних бачках — це залишимо для сценаріїв постапокаліптичних фільмів.

Чисте і брудне – окремо

Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».

Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски – викидаємо. 

Дотримуємося принципу:

чисте і брудне — окремо,

чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.

І врешті, ключові цілі:

1. Вижити. Ваша задача залишитися живим(-ою) з мінімальною шкодою для здоров’я.
2. Протриматися 2 дні. Після того всі рівні радіації прийдуть у контрольовану норму.
3. Покинути зону небезпеки і дістатися до пунктів евакуації, які обов’язково будуть організовані нашим МНС та нашими союзниками.