Згідно з результатами дослідження, за підсумками січня-липня 2023 року Євросоюз скоротив імпорт металургійної сировини з Росії на 44,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 3,24 млн т.
Зокрема, імпорт сталевих напівфабрикатів знизився на 40,8%, а металобрухту – на 73%. Водночас, імпорт чавуну не тільки не зменшився, але й виріс – причому на 25,3%.
“Санкції не передбачають повної заборони поставок металургійної продукції з Росії. Російські компанії можуть продовжувати експортувати чавун і залізорудну сировину без обмежень. А поставки сталевих напівфабрикатів будуть поступово обмежуватися, до набуття чинності повної заборони на імпорт”, – вказують аналітики.
Очікується, що 12 пакет санкцій ЄС проти Росії може бути представлений вже в жовтні. Імовірно, він включатиме заборону на імпорт російських алмазів, механізм використання прибутку від заморожених активів ЦБ РФ для допомоги Україні, а також нові кроки щодо обмеження можливості Росії обходити санкції через треті країни.
Таким чином, санкції ЄС проти російського гірничо-металургійного комплексу залишаються фрагментарними. Повністю заборонено імпорт тільки готової сталевої продукції, тоді як можливості для поставок чавуну і залізорудної сировини з Росії зберігаються без будь-яких обмежень, вказують аналітики.
Між тим, продукція українського ГМК може поступово заміщати на європейському ринку аналогічну російську, і навіть за поточних умов Україна може наростити експорт продукції ГМК на європейський ринок на $74 млн щомісяця.
“Максимальний потенціал нарощування експорту українського чавуну та залізної руди набагато більший (близько $230 млн щомісяця). Однак для його досягнення потрібно, щоб метпідприємства, які залишилися на підконтрольній території України, змогли повернутися до довоєнних рівнів виробництва”, – резюмували у GMK Center.