Пояснення мовознавиці
В українській мові існує чимало форм привітання, які залежать від часу доби, ситуації та рівня офіційності спілкування. Проте найбільше дискусій викликає вибір між «Добрий день» та «Доброго дня».
Філологиня Марія Словолюб розповіла детально про це питання для 24 каналу.
Традиційно вважалося правильним казати «Добрий день» — у ствердній формі, адже день уже настав і він є добрим. Натомість «Доброго дня» сприймалося як побажання, подібно до фрази «Доброго ранку».
– Сучасні мовознавці вважають, що привітанню «доброго дня» теж можна давати зелене світло. От тільки активізувалося воно з ХХ століття.
Раніше побутувало міркування, що «добрий день» — констатація факту, тобто день, який триває, є добрим, а «доброго ранку!» — як побажання, бо «ранок» — час, що тільки настає, і його можна побажати добрим.
Відповідно, якщо ранок добрий, то й весь день буде таким — пояснила Словолюб.
Крім того, в українській мові є й інші формули: «Доброго ранку», «Добрий вечір», «Доброго здоров’я», «Моє шанування» та навіть архаїчне «Здрастуйте». Останнє, хоч і вважається застарілим, досі вживається у сільській місцевості та навіть зустрічається у народних піснях.
Експертка радить не цуратися старовинних форм привітання, адже вони є частиною мовної спадщини.