У суботу, 20 вересня, загиблий у 2022 році захисник Максим Зварич повертається додому на щиті.
Максим народився 15 січня 1992 року в Костополі. Навчався у школі №5, після закінчення вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, здобув фах інженера-будівельника. Трудову діяльність за спеціальністю розпочав на підприємстві «Свиспан Лімітед». У 2016 році Максим Зварич одружився, у молодої пари народилася донька.
У квітні 2022 року Максима призвали на службу, він пройшов навчання в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного з присвоєнням звання лейтенанта. У травні був зарахований у 63-тю механізовану бригаду командиром механізованого взводу механізованої роти. Тоді ж вирушив на Миколаївщину, де тривали бойові дії. Брав участь у звільненні Миколаївської та Херсонської областей.
6 грудня у Максима випала нагода побачитися з рідними лише на три дні в Костополі. Його підрозділ готувався до передислокації під Бахмут, де тоді точилися найгарячіші бої.
«Мій син дуже відповідально ставився до служби, вболівав за побратимів. Удома він не відпочивав – займався придбанням зимових речей своїм хлопцям та поточним ремонтом машини, щоб повертатися з усім необхідним. Його командир також відгукувався про Максима як про справжнього чоловіка, військовослужбовця з максимальною відповідальністю», – розповіла пані Наталія, мама Максима.
З дому наш захисник одразу поїхав на Бахмут. 16 грудня прибув на позиції, через три дні з побратимами вийшов на завдання на східну околицю Бахмута – і не повернувся. За кілька днів командир повідомив рідним, що з Максимом та двома його побратимами немає зв’язку, потім висловив припущення, що вони, можливо, загинули. Забрати тіла змоги не було. З 19 грудня 2022 року Максим Зварич вважався зниклим безвісти.
Дружина, мама, тато, сестра та вся родина все ж мали надію, що Максим живий. Брали участь у численних акціях родин зниклих безвісти у різних містах, їздили на зустрічі до уповноважених органів і шукали, як могли.
У вересні 2025 року, через два роки і 9 місяців, рідні отримали сповіщення про збіг ДНК-профілю одного з тіл, повернених в Україну під час репатріації.
«Максим завжди був дуже відкритою, товариською людиною. Шкільна дружба з однокласниками перенеслася в доросле життя і залишається підтримкою одне одного до сьогодні. І на роботі, і на службі про сина завжди відгукувалися як про хорошого надійного друга. А для нас він був і назавжди залишиться найкращим чоловіком, татом, сином і братом», – розповіла мама.
У Максима Зварича залишилися маленька донька, дружина, батьки та сестра.
20 вересня Костопільська громада віддасть шану своєму герою і проведе його в останню дорогу.
- 9:10 — жалобний кортеж заїде в Костопіль і рухатиметься вулицями Рівненська — Богдана Хмельницького — Коцюбинського
- 12:30 — літія в домівці (вул.Коцюбинського, 16/1)
- 13:00 — чин похорону у храмі Петра і Павла.
Після завершення церемонії відбудеться піша хода до майдану Т.Г. Шевченка, де громада попрощається зі своїм захисником.
Поховають Максима Зварича на «Новому» цвинтарі в Костополі.
Світла пам’ять герою.