Україна вигадала новий вид зброї?
Легенда каже, що саму назву «Баба яга» нашим бомберам дали солдати ворожих військ, для яких ця розробка українських інженерів стала справжнім прокляттям, або «карою Божою».
Власне саме так і перекладається назва проекту «Nemesis», який об’єднав розробників цього унікального БПЛА.
Як пише «Українська правда», головною заслугою українських бомберів на полі бою стало те, що вони відігнали російську техніку від лінії фронту.
На десятки кілометрів розширилась буферна зона, в межах якої танки чи інша «броня» ворога не затримуються на ніч.
Чому ворог боїться “Баби яги”
У боротьбі з бронетехнікою ворога на початку вторгнення задавали тон Javelin, NLAW і «Стугни». Це було можливо, бо російської техніки в зоні прямої видимості були сотні одиниць.
Комфортна робоча дальність у всіх згаданих ПТРК – 2–3 кілометри. При тому слово «комфортна” звучить як дуже велике перебільшення.
«Якщо порівнювати наш дрон із ПТРК, з тією ж «Стугною», то це взагалі інша історія. Зі «Стугною» ти сидиш на позиції, техніка поруч від тебе, ти прямо на лінії фронту, ризикуєш оператором.
Ти маєш тримати візуальний контакт із технікою, навестись на неї, а це означає, що між вами кілька кілометрів максимум. Випускаєш ракету, і ще треба вести її після цього аж до ураження.
А у нас оператор сидить взагалі в Києві, в теплому офісі зі смузі і за один виліт скидає 3–4 снаряди», – пояснює суть зміни підходу до війни один із розробників «Nemesis».
І навіть якщо оператор не в Києві, а десь біля лінії фронту літає на «Vampire», то мова все одно йде про зовсім інші умови.
«Багаторазовий дрон коштує десь так, як одна ракета до ПТРК. Ну, і плюс ти сидиш за кілька кілометрів в безпечному місці», – додають у команді «Vampire».
Бомбери уже навчились стабільно залітати далеко в тил ворога.
Глибина їхньої роботи збільшилась із 2–3 до десятків кілометрів.
«Достовірно відомо, що цей клас дронів суттєво змінив тактику ведення бою з тієї сторони. Вони повинні відтягуватись на ночівлю на 20 кілометрів і потім стільки ж повертатися до фронту.
Є багато перехоплень, де вони прямо кажуть: «Ой, бл*дь, смеркает, надо быстро валить, пока «Баба Яга» не прилетела».
Від 15 плюс кілометрів – ось ця зона, яку ми зараз зачищаємо і де активно полюємо за технікою. Тепер уже з’явились і цікавіші цілі – всякі ПВОшечки там, «Буки» та все інше.
Тобто уже не просто на танчики полювання, а дотягуємось до лінії чогось важливішого”, – розповідає співрозмовник у команді «Nemesis».
Не так давно їхній бомбер за кількадесят тисяч доларів уразив одну з машин комплексу РЕБ «Борисоглебск», який коштує десь 200 мільйонів доларів.
ЗАДАЧА – МАСШТАБУВАННЯ
За словами членів команди, головний виклик, який дасть українським бомберам розкрити свій потенціал на повну силу – масштабування використання їх у військах.
«Зараз статистика у нас така, що в середньому за життя дрон робить 10–11 вильотів і вражає 2–3 одиниці техніки.
Є такі борти, в яких сотні вильотів на мінування, є такі, які збиваються на першому ж полюванні в глибокому тилу. Але середня цифра – 10–11 місій.
Кожна з них – це якесь мінування або спалена позиція чи якась одиниця техніки.
У «Немезіса» уражено тільки танків 158 штук і ще купа техніки і об’єктів різних, складів, баз і так далі.
Ми рахували, і вийшло, що на кожен витрачений на наш дрон долар знищується техніки на 50 доларів. Коефіцієнт 1 до 50 – це дуже непогано», – пояснюють у команді «Nemesis».
Але за такої ефективності цього засобу бувають ситуації, коли в звичайних бойових частинах навчені пілоти літають по 3–4 години на тиждень, бо командирам «не до них».
«Якось був нічний штурм «Вагнера» на одному напрямку. І полетів «Вампір» його зупиняти.
Один борт зупинив весь штурм. «Вагнера» там втікали, на них вибухав боєкопмлект. Тобто там відео є: «вагнеровець» біжить, поруч вибухає бомба наша, він падає, вибухають на ньому його ж гранати», – пригадує співрозмовник у команді «Vampire».
І додає: «Уявіть, якщо такі комплекси будуть всюди у наших сил!»