З початку повномасштабного вторгнення Рівненська область прийняла близько 53 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Аби на новому місці переселенці могли пройти етап адаптації, їх необхідно забезпечити житлом, роботою, надати доступ до основних послуг та можливість розвиватися. Розв’язувати ці питання на рівні місцевої влади допомагають Ради ВПО.
Чого найбільше потребують внутрішньо переміщені особи, які виклики постали перед переселенцями та приймаючими громадами та яка роль Рад ВПО на Рівненщині, розповіла Світлана Бідюк – регіональна координаторка у Рівненській області програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX в Україні разом із українським благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.
– Як змінилася ситуація з переселенцями на Рівненщині з початку повномасштабного вторгнення?
Нині у кожній територіальній громаді нашого регіону є ВПО, але більшість зосереджується в містах. У Рівному проживає 19,3 тисячі переселенців, багато нових жителів у містах Дубно та Здолбунів, тобто там, де краще розвинута інфраструктура, де є більше можливостей для працевлаштування, пошуку житла. На території області розташовані 62 місця компактного проживання.
Серед найгостріших потреб – житлове питання. Людей турбує відсутність тимчасових помешкань, соціальних квартир. Наприклад, у Рівному дуже мало вільного комунального житла, тобто того соціального, яке можна було б надати в користування. Річ у тому, що ще багато років тому, під час приватизації, майже всі гуртожитки, які були на балансі міста, відійшли у приватну власність. А ті, що залишилися, перебувають у розпорядженні навчальних закладів. Там мешкають учні, студенти, а зараз, звісно, і переселенці, але ці приміщення не задовольняють усю потребу у житлі для ВПО. Крім того, з початком повномасштабного вторгнення відчутно зросли ціни на оренду помешкань. Нові члени громади також потребують доступу до державних програм підтримки, наприклад, кредитування або лізингу, щоб була можливість придбати власне житло. Це покращило б ситуацію.
Наступна потреба – це працевлаштування. Декому важко знайти роботу за фахом, попри те, що перелік вакансій великий. Можливо, є певна невідповідність очікувань ВПО із тими можливостями, які надає громада, приміром, щодо заробітної оплати. Але якщо говорити в цілому, ми відчуваємо дефіцит чоловічої робочої сили. Це такі спеціальності, як сантехнік, слюсар, електрик, ремонтники.
– Чим сьогодні можна допомогти переселенцям?
В межах програми «Єднання заради дії» ми проводимо заходи для покращення інтеграції переселенців у громаду та впровадження нових програм підтримки ВПО. Окремий і дуже затребуваний напрямок роботи — це юридична підтримка. Наші юристи щомісяця проводять безкоштовні семінари та вебінари на актуальні для переселенців теми, виїжджають до місць компактного проживання для надання юридичних консультацій. Окрім того, юрист щодня відповідає на індивідуальні звернення телефоном та в месенджерах на безоплатній основі.
– З якими питаннями найчастіше звертаються до юристів?
Останнім часом більшість питань стосуються оформлення спадщини, адже багато людей не знають цієї процедури. Дехто стикається з проблемою пропуску строків подання заяви про прийняття спадщини. А є випадки, коли люди встигли подати заяву до 24 лютого 2022 року за місцем знаходження майна, однак втратили зв’язок із нотаріусом і не знають, як у такому випадку завершити процедуру спадкування.
Актуальними є питання відновлення втрачених документів, а також отримання компенсації за пошкоджене, зруйноване житло. При цьому під час консультацій переселенців у більшості випадків виявляється, що право власності на житло не зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є обов’язковою вимогою для отримання компенсації.
Одного разу до нас звернулася пані, квартира якої була повністю знищена внаслідок бойових дій у Маріуполі. Однак, після перевірки документів, з’ясувалося, що право власності на квартиру не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Юрист підготував запит до Маріупольського бюро технічної інвентаризації щодо підтвердження реєстрації права власності, БТІ підтвердило факт реєстрації. І зрештою, ця жінка змогла звернутися до державного реєстратора та зареєструвати свою квартиру у реєстрі. Таким чином вдалося розв’язати це питання.
– Що змінилося у роботі з ВПО на Рівненщині останнім часом?
Зміни дійсно є. Ми провели форум Рад ВПО, який об’єднав усі сторони, що опікуються цими питаннями: переселенців, місцеву владу, громадські організації, бізнес. Вдалося отримати нові контакти та досягти порозуміння щодо подальшої спільної роботи для забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. Також за цей час за підтримки програми “Єднання заради дії” була створена Координаційна рада з питань ВПО при виконавчому комітеті Рівненської міської ради. Тобто, ми змогли консолідувати зусилля та намагаємося надавати їм всебічну підтримку.
– Розкажіть детальніше про Ради ВПО. Чому вони потрібні на Рівненщині?
Рада ВПО – це консультативно-дорадчий орган. Його створюють, щоб ефективніше розв’язувати питання допомоги переселенцям, задля захисту їхніх прав, підтримки переміщеного бізнесу, тобто усіх питань, пов’язаних з адаптацією у нових громадах. Загалом у нашій області вже створено більш ніж 34 Ради ВПО і цей процес триває. Найбільш активними, за оцінкою нашої обласної адміністрації, є Березнівська, Дубенська та Здолбунівська громада.На Рівненщині близько 64 територіальних громад, в половині з яких вже створені ради ВПО, на мою думку, це хороший показник. Зважаючи, що наш регіон прийняв 53 тисячі нових жителів, ми разом маємо докладати максимум зусиль, щоб забезпечити комфортні умови проживання у громаді.
– Хто входить до складу уже створених Рад ВПО та що мотивує людей працювати?
Ради ВПО складаються переважно з внутрішньо переміщених осіб. Адже вони, як ніхто інший, знають, які нагальні потреби у них є та які зміни треба впроваджувати для покращення їхнього добробуту. Тож до ради ВПО мають входити 9 внутрішньо переміщених осіб, 6 представників від органу влади, при якому створюється Рада ВПО, і 3 особи від громадськості. Керівний склад Ради ВПО, тобто голова та заступник, також має обиратися з числа внутрішньо переміщених осіб. Такі рекомендації прописані у постанові Кабміну від 4 серпня 2023 р. № 812, яка регулює це питання, та Примірному положенні про Ради ВПО. Але кожна територіальна громада може розширити персональний склад.
Якщо говорити про Рівненську міську Раду ВПО, до неї входять люди, які є переселенцями ще з 2014 року. Зокрема є троє осіб, які очолюють громадські організації, мають проактивну позицію та вже давно опікуються питаннями ВПО. Люди долучаються до справи, бо побачили, що ради ВПО – це дієвий інструмент для лобіювання та захисту їхніх прав. І хоча це громадська робота, яка не оплачується, їх мотивує результат, якого досягають спільними зусиллями. Люди мають відчувати, що у них є підтримка і що Рада ВПО в межах своїх можливостей зможе їм допомогти.
– В яких напрямках варто посилити роботу, щоб покращити життя переселенців у новій громаді?
Насамперед треба працювати в напрямку впровадження соціально-економічних програм, наприклад, щодо матеріальної підтримки ВПО, пільг, компенсацій. Також це питання оздоровлення дітей ВПО. Ми можемо розробляти та пропонувати зміни до чинних місцевих програм, щоб включати туди саме внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, я помічаю, що зараз переселенці активніше долучаються до заходів, які стосуються розвитку та підтримки бізнесу, написання власних проєктів, працевлаштування, перекваліфікації. Звісно, їм все ще потрібне психологічне розвантаження. Але можна сказати, що відбувся певний процес стабілізації. Люди пройшли перший етап інтеграції, і нині, окрім нагальних потреб, вже є запит на укорінення в громаді, самореалізацію на новому місці та пошуку стратегії на майбутнє. Тож роботи ще багато, але ми на правильному шляху і разом обов’язково впораємося.
Отримати безкоштовну юридичну допомогу та ознайомитися з корисними матеріалами для ВПО можна на сайті програми «Єднання заради дії».
* Єднання заради дії — це програма, яка має на меті об’єднання ВПО, членів приймаючих громад, представників органів державної влади та представників ЗМІ, щоб вирішувати конфлікти на місцевому рівні, інтегрувати ВПО, створювати інклюзивне, демократичне та згуртоване суспільство.
Ця стаття стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX в Україні разом з українським благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.