Освітня експертка розповіла про непопулярні, але необхідні рішення
Як підготуватися до навчального року з відключеннями світла та інтернету?
Про це в ефірі Громадського радіо розповіла співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та «Смарт освіта», радниця міністра освіти України (2016-20 рр.) Іванна Коберник.
За її словами, початок навчального року у серпні – певною мірою вихід із ситуації, але уряд вирішив піти іншим шляхом.
Безвідносно до війни та вимушених відключень світла через російські атаки, навчальний рік в Україні – один з найкоротших навчальних років у світі. – каже пані Коберник.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що навчальний рік розпочнеться 2 вересня, оскільки 1 вересня – неділя.
За словами Іванни Коберник, було не так багато ініціативних громад, які були готові дати дітям можливість розпочати вчитися раніше, натомість була велика кількість пасивних громад, які чекали цього документу.
Але!
Дуже важко відповісти що буде з дітьми і з їхнім навчанням вже з листопада, тому що, як прогнозують енергетичні компанії, у вересні і жовтні в Україні будуть мінімальні відключення електроенергії, але вони все ж будуть.
А з середини листопада розпочнеться досить важкий період – «робочий прогноз», що взимку відключення світла триватимуть як у липні, десь біля 12 годин на добу.
Тож потрібно вже зараз думати, яким чином організовувати навчання дітей, адже, очевидно, що онлайн навчання буде малоймовірним.
Іванна Коберник
Чому наразі лише Львів та Чернівці оголосили про початок навчання у серпні, що заважає іншим громадам зробити так само?
Освіта, на жаль, сьогодні не звучить, як пріоритет уряду і не звучить, як сфера, яка потребує відповідних інвестицій. Але найскладніше в цьому те, що рішення непопулярне. Проти нього дуже сильно виступають вчителі.
Бо для них це означатиме збільшення кількості робочих днів.
Збільшення тривалості навчального року, – вважає Іванна Коберник, – це давно перезріле питання.
Тому що
всі вчителі вам розкажуть, що перші два місяці навчання йде на те, щоб зібрати дітей до купи і повернути їх на рівень третьої чверті попереднього навчального року. І це все – наслідок насамперед тривалої паузи у навчанні.
Тому питання скорочення перерви у навчальному році обговорюється вже десятиліттями.
Фото ілюстративне
Але, на жаль, через непопулярність цього рішення ніхто поки не взяв на себе відповідальність збільшити цю тривалість навчального року і скоротити тривалість канікул, які погано впливають на освітні результати дітей.
Якщо ми хочемо, щоб (у цих сладних умовах, – ред.) навчальний рік був більш тривалим, то Міністерство освіти і науки повинно виконати свою частину роботи – адже питання, щоб переглянути програми, забрати звідти усе застаріле, затеоретизоване і далеке від практики, додати більше практичних знань, більш рівномірно розподілити навантаження по всьому навчальному року.
А також забрати дублювання, яке є величезною проблемою в українських освітніх матеріалах.
Тому будь-яке рішення про подовження навчального року без одночасного перегляду програм не буде ефективним і не буде більшістю сприйматися.
Це не така проста задача, і опір їй є досить великий.
Також пані Коберник згадала не найкращі показники освітніх компетентностей в українських 15-річних підлітків, підтвердженні результатами PISA.
На цю тему ми писали:
Страшніше ніж очікували: 40% українських школярів не мають елементарних знань з математики та читання
Також Іванна Коберник висловила свою думку щодо навчання по суботах – вона вважає, що це могло б стати компенсаційним механізмом для цього року, як короткотривалий захід.
Але усе це потрібно обговорювати вже зараз – аби використати максимальну можливість навчання дітей очно, де це дозволяє безпекова ситуація, або ж передбачити форми асинхронної роботи в умовах відсутності тепла у школах та світла у вчителя та учнів.
Також експертка зауважила, що в таких умовах рішення повинні прийматися швидко і бути гнучкими.