«В районі водозабору, у Горбакові, там – справжня екологічна катастрофа» (с)
Колаж наш; фото тріщини в землі — ілюстративне, не з місця подій. Праворуч — Михайло Кривко
Про це мало говорять, але виявляється Рівне може знову залишитися без води.
Точніше, ми можемо знову перейти спочатку на подачу води за графіком, а потім і взагалі… Невідомо чи буде вода в Рівному.
Уся проблема у виснаженні водозабору в Горбакові та відсутності хоч якоїсь осмисленої політики з тим, аби такої – екологічної та інфраструктурної катастрофи уникнути
– Екологічна катастрофа – вже є, каже Михайло Кривко, який колись керував Костопільським районом, а нині очолюю Федерацію підприємців Рівненщини, – Екологічна катастрофа в Горбакові просто кричуща, і всі в керівництві області про це давно знають, але обирають за краще – відвернути від неї очі та сховати голову в пісок: мовляв, хай вже наші наступники з нею розбираються.
– Ну, але наскільки там серйозна ситуація?
– Та там жахи: корови провалюються під землю, хати тріщать, колодязі пересохли. Ще 10 років назад, в 2014 році на сайті колишньої Гощанської РДА повідомлялось – от я цитую (з телефону): «Розломи поверхні землі в районі водозабору сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною, в які провалюється сільська худоба. Депресійна воронка в зоні водозабору розширилась до 375 кв. км. Загальна площа зневоднених сільськогосподарських угідь складає понад 3 тис. га і з кожним роком вона збільшується».
– І на скільки вона збільшилася за цей час ця воронка?
– На скільки вона збільшилась за останні 10 років невідомо, тому що жодні дослідження з цього приводу там не проводились. Це я знаю точно. І на даний час там вже тріщить «по всіх швах» не лише земля, але й людські садиби.
– А скільки там є ще води?
– Цього ніхто не знає точно, бо оцінка запасів підземних вод в районі водозабору проводились востаннє в 2009 році і була розрахована на 20 років. То ж усі собі думають, що 2029 р. води якось вистачить, але ситуація з тих пір катастрофічно погіршилась і, наскільки, я знаю, там гаплик може трапитися дуже несподівано і дуже конкретно вже навіть найближчим часом.
– Мається на увазі Рівне?
– Мається на увазі цілодобове постачання Рівного водою, якого було досягнуто цілою командою людей, до якої я тоді теж мав причетність, і всі ми тим пишалися, але…
– Що це була за команда?
– Це були люди, які згуртувалися тоді довкола Миколи Петровича Сороки – голови Рівненської ОДА, який взяв і вирішив – забезпечити Рівне цілодобовим водопостачанням. Бо до того, ще з 80-х і всі 90-ті вода до рівного надходила за графіком.
– Ніхто не вірив тоді, що Сороці це вдасться. Навіть у місквиконкомі самого Рівного ніхто не вірив.
– Навіть Роман Данилович Василишин – голова облради не вірив і казав: «Миколо Петровичу, кинь це, це – неможливо», але… Знайшли тоді рішення по Здолбунову – перекинули лінії – 16 км. водогону. Багато було рішень. Всі райони допомагали, а я був залучений ще й як депутат облради і голова комісії з охорони природи. Так от…
Микола Сорока та Роман Василишин
Всі тоді знали, що в подальшому потрібно буде робити відповідні технічні заходи, аби піднімати рівень підземних вод, аби не давати всій тій місцевості пересихати.
– Однак, нічого не з того часу не робилося, правильно?
– Ну, ви ж знаєте як у нас: одна революція, друга, тепер війна. Кожна нова мітла по-новому гребе, але не в бік Горбакова – це однозначно. Там ще в 1997 р. робилися дослідження, я надішлю ці дані, й було ще тоді розроблено комплекс необхідних заходів. Наприклад мало бути збудовано 5 дамб. Однак, ми встигли збудувати тоді лише одну, а після нас вже ніхто нічого не будував.
– Цілодобове постачання води Рівному – це ж ще більше навантаження на водоносні горизонти. Правильно?
– А ви знаєте, що ні. З часом виявилося, що навпаки споживання води в Рівному впало, бо люди перестали набирати зайве у відра та ванни. Сама поведінка людей змінилася, вони стали спокійніше до води ставитися, а тим часом труби, в яких постійно була вода стали менше протікати і рватися: перестали ржавіти зсередини. Хоча зрозуміло, що за ці всі роки і з трубами – їх станом – є зараз дуже серйозні проблеми.
– Але ж не може бути, що ніхто в області не піднімає це питання?
– Знаючі люди є, безперечно. Сам я постійно з усіма на цю тему говорю, бо відчуваю певну відповідальність за ту справу, яку ми почали в кінці 90-х = гарну справу й потрібну людям, але… Цілодобова вода в Рівному це розкіш, яка потребує – постійних вкладень і постійної роботи. Просто взяти і відмахнутися від проблеми – не можна.
– А є ж, певно, люди, які знають – що конкретно треба зробити, аби врятувати і Горбаків, і всю ту територію довкола, і щоб у Рівному вода не пропадала? Ми ж маємо цілий інститут
– Університет уже, і там дуже багато знаючих людей фахових. Не знаю чи вони наважаться про цю проблему відверто з вами розмовляти, але є така пані Лариса Садова – голова обласної «Асоціації платників податків» і, щоб ви розуміли, – член кореспондент академії економічних наук України. Вона може вам багато чого цікавого розказати і по воді, і взагалі. Як мінімум, якщо ви вирішите далі цю тему вивчати, то я б радив починати з розмови із нею. Вона, думаю, дасть вам усі викладки, і це буде корисно
Михайло Кирилов був головою Рівненської обласної ради: це його підпис стоїть під зверненням до Кабміну у 2014 про катастрофічну ситуації в районі Горбаківського забору води та прилеглих територій
ДОВІДКОВО:
- У 1984 році в Гощанському районі було введено в дію водозабір для м. Рівне з добовою подачею води 55 тис. куб. м, який працює у такому режимі з 1987 року. Для усунення негативних екологічних наслідків в районі водозабору було розроблено і затверджено рішенням обласної ради № 181 від 04.11.1992р. «Техніко-економічне обґрунтування поліпшення водогосподарської обстановки і використання земель басейну р. Горинь». Ним передбачалось здійснити цілий комплекс заходів. Зокрема, реконструювати та ввести нові осушувальні системи, побудувати 234 гідротехнічні споруди на каналах, в т.ч. 5 шлюзів-регуляторів, 12 насосних станцій, 40 га ставків.
- Нічого з вище запланованого за період більше 30 років не було виконано, що призвело до загострення проблем екологічного характеру, які дедалі загострюються. Як результат – в районі водозабору на поверхні ґрунту створилась сітка глибоких тріщин, нерівностей, розломів поверхні землі.
- В 1997 році екологічний стан в районі водозабору в басейні р.Горинь Кабінетом Міністрів України визначено надзвичайним. З метою подолання надзвичайного екологічного становища та стабілізації водогосподарського стану знову передбачено комплекс необхідних заходів. Але побудовано лише 1 дамбу в с. Воскодави з 5 необхідних. Решта заходів знову не виконані і в черговий раз лишилися на папері. (Постанови КМУ від 17 листопада 1997 року №1275 та від 1 червня 1998 року № 763 додаються). Не дивлячись на те, що за період з часу визнання Урядом надзвичайного екологічного стану (27 років) викачано ще півмільярда куб.м води на місцевому рівні продовжується повне ігнорування Урядового рішення про визначення на загальнодержавному рівні екологічного стану в районі водозабору «надзвичайним»,
- За понад 40 років експлуатації водозабору невиконання передбачених при введенні в експлуатацію заходів та нагромадження інших факторів, а саме: погіршення кліматичних умов, заповнення ставків регуляторів Хмельницької АЕС привело до невідворотного погіршення ситуації в зоні депресійної лійки водозабору, яка в даний час наближена до катастрофічної.
- Ще 10 років назад, в 2014 році на сайті колишньої Гощанської РДА повідомлялось: «Розломи поверхні землі в районі водозабору сягають 5-7 м глибиною і до 1,5 м шириною, в які провалюється сільська худоба. Депресійна воронка в зоні водозабору розширилась до 375 кв. км. Загальна площа зневоднених сільськогосподарських угідь складає понад 3 тис. га і з кожним роком вона збільшується». На скільки вона збільшилась за останні 10 років невідомо, тому що жодні дослідження з цього приводу не проводились.
- На даний колодязі, в яких давно вже повністю зникла вода, вже просто провалюються під землю разом з бетонними кільцями. Повністю повисихали джерела, малі річки, ставки та озера. Всі ці поверхневі водні об’єкти, які хоч трохи живили землю, зникли безслідно.
- Така екологічна загроза стала наслідком грубого порушення природоохоронних законодавчих норм, які передбачають додержання екологічних вимог при використанні водних ресурсів, здійснення заходів щодо раціонального і економного їх використання, відтворення відновлюваних природних ресурсів, запобігання їх виснаженню та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
- Оцінка запасів підземних вод в районі водозабору проводились востаннє в 2009 році і розрахована на 20 років. Ситуація з тих пір катастрофічно погіршилась. Відсутність необхідних оновлених розрахунків і затверджених запасів підземних вод ставить під загрозу водопостачання не лише прилеглих населених пунктів до Горбаківського водозабору, але безперебійне забезпечення питною водою жителів м. Рівного. Тим більше, що негативні тенденції у водному балансі в зоні впливу водозабору та екологічна обстановка й надалі різко загострюється.
- За висновками експертів, основною причиною земних розломів та просідання поверхні землі є спустошення земних надр. У першу чергу, викачування запасів підземних вод. Через це під землею утворюються гігантські порожнини, в які зрештою просідає земна поверхня.
- Тому вкрай гостро і необхідно вирішити питання щодо проведення в найкоротші терміни наукового дослідження та інженерно-геологічного обстеження території впливу Горбаківського водозабору для того, щоб:
- вивчити сучасний стан екзогенно-геологічних процесів басейну річки Горинь в районі водозабору;
- провести реальну оцінку можливого впливу на довкілля внаслідок переходу підземного водоносного горизонту в поверхневий при подальшому планованому викачуванні підземних вод та визначити конкретний перелік заходів, спрямованих на недопущення виснаження водних ресурсів.