На початку 20-х років минулого сторіччя у Костополі, окрім єврейських синагог, протестанських церков, православного храму, діяв і польський католицький костел. Польська громада міста, яка нараховувала більше двох тисяч чоловік, потребувала більшої храмової споруди.
Перший костел у Костополі
Так, 1931 року в центрі міста Костопіль розпочалось будівництво нового католицького костелу «Серця Ісуса Христа Євхаристичного Найсвятішого».
Хоча на будівництво нового костелу регулярно надходили кошти від польської католицької громади Костополя, додатково було прийняте наступне рішення: з метою прискорення робіт, регулярно збирати кошти з усіх громадян польської національності, які працюють на промислових підприємствах міста.
Новозбудований костел «Серця Ісуса Христа Євхаристичного Найсвятішого»
Згодом, кошти почали збирати з усіх працюючих на підприємствах, якого б віросповідання вони не були. Для цього було випущено марку, яка свідчила про те, що громадянин пожертвував кошти на добру справу. Такі марки активно розповсюджувались на Костопільському склозаводі, тартаку панствовом, де чисельність працюючих була найбільшою серед підприємств міста. За 5 років будівництва у новому костелі вже проводили богослужіння. Залишилось тільки закінчити оздоблювальні роботи але у вересні 1939 року після встановлення на теренах краю радянської влади, богослужіння були заборонено.
Віряни повертаються з богослужіння у новому католицькому храмі
У період німецької окупації міста (1941-1944) храм стояв законсервованим, а після повернення радянської влади було прийнято рішення костел розібрати. Комусь з приїжджих партійних чиновників прийшла на думку ідея: з метою економії державних коштів дозволити розбирати місцевому населенню міцну споруду костелу. Так, як на той час, велика частина сільського населення переселялася до міста потреба у будівельних матеріалах була доволі гострою.
Для тих, хто будувався в одному з мікрорайонів сучасного Костополя видавалися навіть спеціальні дозволи на добування цегли з храму. В результаті, на початку 50-х років, по цеглинці, для власних будинків та господарських споруд, населення розібрало костел до фундаменту. Цей факт засвідчено документами у Рівненському державному архіві.
Цікаво, що сьогодні, на місці католицького костелу «Серця Ісуса Христа Євхаристичного Найсвятішого» розташована котельня, що за магазином «Живчик» по вул. Грушевського. До речі, фундамент під сучасною котельнею і є частиною фундаменту розібраного по цеглині самими костопільчанами польського храму.
На згадку про красень костел залишились лише марки, які зберігаються й донині в сім’ях колишніх скловиробників та інших жителів міста.
Олександр Намозов, історик-дослідник, письменник.