“Там ми зустрілись зі спеціальним бойовий підрозділ ГРУ РФ. Вони прибули до Бахмута у першій половині січня. Вогневий контакт у нас був на відстані 5-10 метрів. Грубо кажучи, вони від нас сиділи через забор. Це був найближчий контакт з ворогом у моєму досвіді. Наша арта нас всіляко підтримувала, але у противника була кількісна перевага, міни просто сипались градом одна за іншою”, – згадує Олександр.
Саме цих бійців “Лютий” називає чи не найсильнішим угрупованням в російській армії. Підрозділ “грушників” у Бахмуті налічував кілька сотень людей. Вони різко виділялись на тлі інших “мобіків”.
“Головним чином це саме вони і продавлювали наші позиції у Бахмуті. У них, як і у нас, не було жодних розпізнавальних знаків чи документів при собі. Але вони контрастували на тлі інших. У разі відступу з позицій вони відразу намагались забирати і своїх поранених, і “200-х”. Там же були і “вагнерівці”. Але ти знав, що від них очікувати. Але от коли підключились ГРУ, то було складно, оскільки вони показали ще більшу результативність, ніж професійні “Вагнера”, – пояснив співрозмовник.
Ситуація на фронті
За даними Генштаба, українські бійці наступають на Мелітопольському напрямку і продовжують штурмові дії південніше Бахмута. Також їм вдалося відбити понад 15 атак в районі Мар’їнки. Зокрема, за даними на 12 жовтня ЗСУ просунулися на сотні метрів на деяких напрямках південніше Бахмута.