По-котячому
Кішки відомі своєю незалежністю та загадковістю, але іноді вони дивують господарів несподіваною балакучістю. Нявкання, муркотіння, бурчання — цілий спектр звуків, якими пухнасті улюбленці намагаються щось повідомити.
Що ж змушує їх заговорити з людьми?
Природна схильність
Сіамські, орієнтальні, бенгальські та абіссінські кішки генетично схильні до «розмов». Їх вивели задля тісного спілкування з людиною. Такі вихованці можуть «розмовляти» годинами, коментуючи все, що відбувається навколо.
Привернення уваги
Часто кішки стають балакучими, коли хочуть привернути увагу господаря. Це може бути пов’язане з різними потребами: голод, бажання пограти, прохання відчинити двері або просто прагнення спілкування.
Стрес і занепокоєння
Зміни в навколишній обстановці, поява нових членів сім’ї або тварин, переїзд — все це може викликати у вихованця тривогу, яку він виражатиме через посилене нявкання.
Вікові зміни
З віком деякі кішки стають більш балакучими. Це може бути пов’язане з погіршенням слуху чи зору, коли тварина компенсує втрату одних почуттів посиленням інших.
Болючі стани
Підвищена балакучість може бути ознакою хвороби або дискомфорту. Кішки, які відчувають біль або нездужання, можуть стати балакучішими, намагаючись повідомити про свій стан.
Голод і спрага
Наполегливе нявкання кішки часто означає, що вона просить їжу чи воду.
Реакція на зовнішні подразники
Спів птахів за вікном, шум машин, що проїжджають, або навіть звуки телевізора можуть викликати у вихованця вокальну реакцію.
Навчання та заохочення
Кішка швидко розуміє, що «розмови» — ефективний спосіб досягти бажаного, і починає використовувати його частіше.