Пн. Чер 17th, 2024



Він загинув, рятуючи пораненого побратима. Костопільчанин Олександр Ткач віддав за Україну найдорожче – своє життя. На стіні його рідного будинку відкрили меморіальну дошку в пам’ять про патріотизм і героїчний подвиг захисника.
  
Вшанувати пам’ять воїна зібралися сусіди, рідні загиблих військових, представники влади та громадськості. Під час відкриття полеглих за Україну вшанували хвилиною мовчання. Священники ПЦУ провели молебень та освятили дошку. Право відкриття надали матері Олександра – Валентині Ткач.
 
“Мій онук приїде на цей двір, побачить, що його батько тут жив. Він буде пам’ятати батька як героя. Я пишаюсь своїм сином. Бог дав мені одного сина і забрав. Але я витерплю, бо мені є заради кого жити. В мене є маленький онук”, – каже Валентина Ткач.
  
Олександр Ткач був душею компанії, влучно жартував. Мав багато планів та мрій, яких, на жаль, не встиг втілити в життя. В перші дні повномасштабного вторгнення Олександр активно допомагав територіальній обороні. Пізніше служив стрільцем-помічником гранатометника аеромобільного батальйону 46 ДШВ. Брав участь у звільненні Херсонської та Донецької областей. Олександр загинув 10 лютого 2023 року на Донеччині, рятуючи пораненого побратима. Військовий посмертно нагороджений ордером «За мужність» III ступеня. В Олександра залишилися мама, дружина та син.
  
Олександра Ткача пам’ятають як мужнього та світлого воїна, який професійно виконував свій обов’язок. Герої живуть доти, доки про них пам’ятають.

Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису




Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.