Через дискримінацію у власній країні
Головна редакторка УП. Життя Катерина Хорощак у своїй авторській колонці на сторінках видання опублікувала історію про київський спортзал CSA Academy, який вона відвідує.
За словами журналістки, тут хитро відмовилися виконувати мовне законодавство, запевняючи, що тренери на групових заняттях мають спілкуватися українською, лише якщо їх про це попросять.
Бо групі зручніше іншою, «зрозумілою їм мовою».
Перший тренер Катерини у цьому спортзалі говорив українською. Але він звільнився. І її групу взяв інший.
Натяку на українську і не було.
Якось спортзал запостив опитування в Instagram, а чого ж клієнтам не вистачає у їхньому сервісі?
І я чесно написала, що бракує української мови від тренерів, бо чую переважно лише російську, – пише Катерина.
Ви думаєте, на це відреагували? Ні. Але я вирішила, що раз почала, відступати уже нікуди. І написала спортзалу в особисті повідомлення.
Вони зрештою відповіли. І тут я відчула, що мене десь жорстко «намахують».
Катерина Хорощак
За словами Катерини Хорощак, спортзал історію подав так, що це вона має просити, щоб вони говорили українською, інакше всі говорять, як їм зручно. Читайте – російською.
Редакторка, переглядаючи соцмережі, зрозуміла, що з такою проблемою зіткнулася не вона одна.
Хорощак нагалосила:
Якщо ви цього не знали, то за законодавством у сфері обслуговування саме українська має бути за замовчуванням.
Лише якщо хтось попросить говорити російською, тоді йому мають дублювати інформацію цією мовою.
Мене ж намагалися запевнити, що законодавство працює навпаки, і ще й прикривалися опитуванням іншої групи, на заняття якої я не ходжу.
У мене не залишилося іншого вибору, як написати скаргу.
Хорощак зізналася, що досі ніколи настільки гостро не відчувала, що її дискримінують у власній країні, намагаються запхнути в «гетто українськомовних», бо всі інші говорять на «понятном всєм язикє».
І мені хочеться плакати від розпачу, що така поведінка досі існує в нашій країні.
І я щиро не розумію, що нам зараз з цим робити. Так, я написала скаргу, так, я щиро сподіваюся, що на неї відреагують і випишуть спортзалу штраф.
Але невже це змінить світогляд людей, які працюють у тому спортзалі?
Вони уже точно уявили мене міською божевільною і колективом хіхікали з того, що я їм пишу, посилали мене в усі можливі місця, просто не написали мені це особисто.
Після роздумів на цю тему у своїй колонці редакторка зробила висновок, що в суспільстві досі немає достатнього розуміння важливості розвитку української мови.
Згодом вона оновила матеріал, додавши, що після публікації колонки мала розмову з керівництвом спортзалу, де вони пообіцяли працювати над проблемою.