Як українці святили паски століття тому: Великодні фото з різних регіонів

Рідкісні великодні фото українців з початку минулого століття

Освячення пасок на Великдень здавна було святковою подією для українців. Для цього обряду люди вбирались у найкращий одяг і цілою сім’єю йшли до церкви.

Як святили паски українці на початку ХХ століття

Найголовнішим у підготовці до Великодня було випікання паски. Традиційно їх готували у четвер або суботу. У кожного регіону України були свої традиції. Наприклад на заході України господині старалися спекти якнайбільшу паску. Розмір випічки підкреслював заможність і достаток родини.

Етнографи неодноразово фіксували історії, коли доводилось навіть розбирати піч, аби вийняти із неї надто велику великодню випічку.

А от на Закарпатті господарі пекли декілька різних за розміром пасок. Також там існував звичай пекти «пасочки» для похресників, бідняків і для вшанування померлих.

Освячення пасок в Карпатах (фото: Facebook/Сила роду)

Традиційно в українців не було заведено декорувати паски білою цукровою поливкою.

Зазвичай випічку прикрашали хрестами з тіста – це символ терпіння.

А також пташками-зозульками зі складеними крильцями – це символ довголіття.

Великдень поблизу Рівного, 1920-ті роки (фото: doba.te.ua)

На Великдень сім’я готувала близько 50 писанок і крашанок. А на от Полтавщині їх кількість могла сягати 300 штук. Їх фарбували у лушпинні з цибулі, польовій нехворощі, пролісках, гречаній полові та рясті.

Великодній стіл на Полтавщині, 1910-ті роки (фото: doba.te.ua)

100 років тому традиційний великодній кошик мав майже такий самий склад як і сьогодні. До церкви несли паску, сало, ковбаси, рибу, масло, сир, пшоно, гречку, пшеницю, мак, перець, хрін, сіль, ладан, свічку. Усім цим розговлялись у великодню неділю.