Їх систематизував український антрополог Василь Дяченко
Василь Дяченко керував Українською антропологічною експедицією, що проходила в 1956–1963 роках. Відбувалася вона тоді під наглядом радянської системи, аби результати не вийшли за межі прийнятої ідеології.
Але науковець зібрав і систематизував власні спостереження.
На Західній Україні антрополог виділив карпатський, альпійський та динарський типи зовнішності.
Карпатський тип поширений у Закарпатті і Прикарпатті, Гуцульщині, окремих районах Буковини. На сучасній карті України його можна зустріти в Івано-Франківській, Закарпатській, частково Чернівецькій та Львівській областях, а також на Західній Тернопільщині (за винятком тих територій, для яких характерний поліський тип). До нього належить близько 6-7% українців.
Представники карпатського типу найбільше відрізняються від типового українця: антропологи відзначають у них яскраво виражену круглу форму голови, вузьке і високе обличчя, прямий лоб, невиразне надбрів’я і часто опуклий ніс.
Їх колір волосся і очей експерти називають найтемнішим серед усіх жителів України, а ріст – дуже малим. Подібну зовнішність можна зустріти серед балканських народів: чорногорців, боснійців, сербів, а також північних румунів і словаків.
Експерти називають карпатських українців «містком між українським народом і етнічними групами Центральної і Південної Європи». Саме цим можна пояснити їх зовнішню схожість з сусідніми балканськими народами.
Наступними за чисельністю йдуть динарці та альпініди.
Динарці вирізняються високим зростом, досить округлою головою та гакуватим носом. Такий тип можна зустріти серед гуцулів та русинів. Альпініди ж, своєю чергою, схожі на карпатців, проте мають більш архаїчні риси обличчя. Відсоткове співвідношення цих антропологічних типів Дяченко не встановлював через їх часткову належність до інших національностей.
До північної частини України науковець відніс так званий «Поліський» тип.
Такі люди вирізняються досить світлим волоссям (іноді рудим) і голубими або ж сірими очима.
Вони мають високий зріст і міцну статуру, походять від культури бойових сокир та мають певний домішок германського елементу, що і робить їх світлішими за інших.