Сб. Вер 21st, 2024

Може варто його послухати?

У світлі останніх подій, доволі цікавий погляд на роль Радослава Сікорського в історії України дає відмий експерт – Владислав Оленченко

Виявляється, 10 років тому Сікорський нрамагався в Україні присмирити… Майдан. От що пише Оленченко:

Vladislav Olenchenko

– Радослав Сікорський вже вдруге, на моїй пам‘яті, виконує роль кур‘єра, якому доручається донести до уваги правлячих політичних еліт України погані новини.

 

Вірніше, новини, які можуть здаватись поганими з точки зору правлячих політичних еліт в Україні, але влаштовують еліти ЄС.

 

Перший раз Сікорський привозив в Київ рішення європейських еліт (еліт країни ЄС) про необхідність погодитись з умовами «угоди з врегулювання кризи в Україні», в лютому 2014-го.

 

Тоді пан Радослав, на виході з зустрічі з «активістами Майдану», де обговорювалась «мирна угода опозиції з януковичем», вимовив фразу, яка стала знаменитою: «Якщо ви це не підтримаєте, у вас буде надзвичайний стан, буде армія. Ви всі помрете!».

Вчора Міністр закордонних справ Польщі, виступаючи на форумі «YES» у Києві, озвучив пропозицію для України щодо умов, на які вона повинна погодитись з приводу Криму:

«Ми могли б передати його під мандат ООН із місією з підготовки чесного референдуму після перевірки того, хто є законними жителями, і таке інше… І ми могли б відкласти це на 20 років».

 

Цікова виглядає висловлена паном Сікорським думка, що це була велика помилка Заходу, зокрема американців, у 2014-му сказати українцям, щоб вони не воювали в Криму. «Якби українці воювали в Криму, нехай навіть символічно, він (путін – ІФ-У), можливо, не зважився б на Донбас», – пояснив свою позицію Сікорський.

 

Крім всього іншого, цікаво дивитись як зараз об‘єднана Європа, на очах української публіки, «переводить стрілки» на «американців», знімаючи з себе, зі своїх меркель-оландів, відповідальність за помилкові вимоги, які вони висунули українському політикуму у 2014-му, вимагаючи не воювати з росіянами за Крим.



Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.