Сб. Лип 27th, 2024

02.01.24

Ольга Данілюк, Володимир Захаров

У Рівному прощалися з головним інженером ШЕУ та вчителем. Борис Коваль та Дмитро Єфіменко загинули на Донеччині, боронячи Україну. Сьогодні рівняни віддали героям останню шану.

Ось таким залишиться у пам`яті своїх колег Борис Коваль – відданим роботі та професіоналом своєї справи. Чоловік відразу після закінчення інституту працював у Рівненському ШЕУ. Пройшов шлях із самого низу до головного інженера.

Борис Миколайович мені був як братом меншим, все його становлення як фахівця, як людини відбувалося під певним моїм патронатом. Дуже добра, щира людина, патріот України, свого підприємства. Шкода, він виконав все, що міг перед суспільством, Україною, виконав свій обов’язок, він став Героєм. Світла пам’ять йому і співчуття рідним, – каже колега Бориса Коваля Віктор Климук.

Борис родом із села Дядьковичі. Разом із дружиною виховував двох доньок та мав трирічну онуку. У квітні 2023 року не вагаючись пішов на фронт захищати рідних та країну.

Коли отримав він повістку пішов до військкомату, проходив навчання на Рівненському полігоні, бо не мав військового досвіду, проходив гарячі точки, на Бахмутському напрямку і загинув під час мінометного обстрілу 30 грудня, – резюмує секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян.

Війна змінила спокійне життя і Дмитра Єфіменка. Чоловік ще у 2014 році пішов добровольцем захищати свою країну. Не виняток і 24 лютого 22-го.

В рідному місті Дмитро працював вчителем математики та фізики. Разом з дружиною виховував двох доньок. Загинув чоловік 13 січня минулого року. Через декілька днів з Дмитром Єфіменком попрощалися й поховали у Рівному.

Однак, згодом рідним повідомили, що замість Дмитра вони поховали його побратима. Зробивши експертизу ДНК 2 січня цього року, 38-річного Дмитра поховали на кладовищі “Нове”. 48-річного Бориса Коваля поховали на кладовищі в селі Дядьковичі.

Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.