На роздуми його надихнуло професійне свято освітян
А також – День захисників і захисниць
Український письменник Андрій Кокотюха у День працівників освіти виклав у Facebook свої роздуми про відмінність Дня захисників і захисниць від Дня Вчителя, чи то Дня працівників освіти:
День захисників та захисниць – але День учителя. Ні, День учительки, бо чоловіки з професії зникли. Але ж ні, це не так!
Навіть якщо лишився один учитель на планеті, все одно його треба згадати, інакше дискримінація. То як, День учителя та вчительки?
- Ні! День працівників освіти! Пардон, дуже перепрошую шановне паньство: може День працівників і працівниць?
- Ні. День освітян. Але дуже перепрошую шановне паньство – може, День освітян та освітянок? Лишається підвішеним питання, чому нема Дня залізничника й залізничниці, шахтаря й шахтарки, лікаря та лікарки і так далі.
Його роздуми прокоментували підписники:
Sergij Lapko
Тут проблема в лівачні, яка просуває свої наратив. Вони свідомо ігнорують український правопис у своїх неокомунацьких цілях, а дурні ведуться на «захисниць».
Оксана Ситаленко
Нічого дивного. Багато жінок втрачають здоров’я і віддають життя за країну. А по факту всі пісні, вірші, тощо лише про чоловіків. При всій повазі і безмежній вдячності до військових чоловіків, стосовно цієї ситуації з жінками у мене, особисто, є таки образа. Маю доню, яка захищає країну з 2014 року і так, разом з побратимами, але ж і разом з ПОСЕСТРАМИ також. Не в образу, але бібліотекарша, вчителька, …, …, … та захисниця – це по факту таки не одне і теж
Оксана Олійник
Нісенітниці!
Свій допис Андрій Кокотюха завершив словами:
Якщо дочитавши до цього місця у вас не запаморочилося в голові – підтримайте трошки мою скромну діяльність із підтримки українських бібліотек.
І залишив номер картки для донатів:
4149629360321384