Окрім борщу
Мапа України у ресторані “Мавка” у Франкфурті
Наталя Сергієнко переїхала до Німеччини 11 років тому. Вона народилася у Сумській області, але також жила у Харкові до переїзду у ЄС. Нещодавно вона з родиною відкрила у Франкфурті ресторан «Мавка», – про що розповіла у інтерв’ю ТСН.
Я люблю зелений колір, тому «Мавка» ідеально підійшла за стилістикою. До того ж, потрібна була коротка назва, яка була б зрозумілою обома мовами, не асоціювалася б з кітчем, але була б сучасною.
Головне, що росіяни цього слова не знають (сміється – ред.). Тому ми подумали, що це хороший варіант.
Наталя розповіла, що не очікувала, що відкрити ресторан буде так складно.
Власницю вразила підтримка українців. Фото: Андре Пайн
Тут, якщо ви відкриваєте невеликий бізнес, ви можете впоратися за 15 хвилин.
Але якщо мова йде про ресторан з продажем алкоголю, потрібна ліцензія.
Проблема полягає навіть не в самих документах, а в тому, як їх зібрати.
Зараз Німеччина переходить від паперової бюрократії до цифровізації. Частково доступні цифрові рішення, тому ви можете зареєструватися онлайн.
Але зрештою все одно доведеться надіслати багато документів поштою.
Власниця ресторану ділиться, що близько 50-70% гостей закладу – це молоді люди, які знаходять його в Instagram чи Facebook.
Близько 20% наших гостей – німці; решта українці. Українці приїжджають спеціально скуштувати домашню їжу.
Я обирала на свій смак і прагнула приготувати те, чого мені не бракувало після переїзду до Німеччини. У меню немає страв з різних куточків України, які ми не вміємо добре готувати. Ми включили лише ті страви, які ми можемо приготувати самі. Але меню буде розширюватися, якщо люди цього захочуть.
Улюблені страви німців
Німцям сподобався оселедець під «шубою», який вони замовляють регулярно. Вони цікавляться новинками й навіть намагаються прочитати назви українською.
Є багато спільного. Коли німці, скажімо, пробують наші страви, як-от голубці, які нагадують їм Kohlrouladen. Правда вони мають дещо іншу начинку. В капустяні листки німці зазвичай загортають лише м’ясний фарш з приправами, не додаючи рис або гречку.
Й, звісно, люблять наш борщ і випічку.
З інших особливостей – українка розповіла, що включила у меню лише ті страви, які може готувати самостійно.
Наприклад, ми з мамою готуємо печінковий паштет, який подаємо зі спеціями та маслом, як і вдома.
Ми постійно вчимося на реакції гостей і коригуємо меню. Ми плануємо й надалі експериментувати, особливо із західноукраїнською кухнею.
Я завжди пробую кожну страву перед тим, як подавати її гостям.
Страви на 2-3 персони на смак відрізняються від тих, що готуються на 20 літрів.
Пам’ятаю, як двічі за день варила по 20 літрів борщу, бо все з’їли. Отже, нам потрібно адаптувати домашні рецепти до кількості гостей, – розповідає Наталя.
Ми також думаємо, як зробити так, щоб наше меню не асоціювалося з російською кухнею.
Наприклад, ми думали додати солянку, але виявилося, що це російська страва, тому вирішили її не включати.