Старожили в деяких регіонах нашої країни й досі так вітаються
У другій половині двадцятого століття не було стільки русизмів, як зараз. Особливо це стосується привітань. Наша мова насправді має дуже багато слів та словосполучень, якими можна привітатися. У багатьох регіонах України так вітаються й донині.
Розповідаємо, як віталися наші дідусі й бабусі в минулому столітті, посилаючись на обговорення в одній із мовних груп на Facebook.
Як віталися в Україні у другій половині ХХ століття
Досить цікаво — українці у 60-80 роках минулого століття, окрім привітання «Добрий день!», використовували ще й інші словосполучення, які, на перший погляд, зовсім не схожі на привітання. Такі форми на сьогодні практично не вживаються або так вітаються зовсім старенькі люди.
- Моє шанування!
- Слава Ісусу! – Навіки слава!
- Щасти Боже чи Боже поможи! – Казав Біг, щоб і тобі поміг!
- Здоровенькі були!
У коментарях до обговорення пишуть, що привітання «Слава Ісусу Христу» часто вживалося, коли люди сходилися на похорон.
- Також зазначається, що в західних регіонах нашої країни ще й досі можна почути вітання серед людей похилого віку: «Помагай Боже». На що у відповідь кажуть: «Дай Боже щастя!» або «Дякую, дай Боже Вам!»
Як ще можна гарно привітатися українською
Насправді слово «привіт» також можна вживати, адже всі слов’янські мови походять з праслов’янської, тому мають багато однакових лексем на позначення одного й того самого поняття.
А щоб урізноманітнити свій лексичний запас, можна для привітання використовувати ще й такі слова та словосполучення:
- вітаю;
- мої вітання;
- доброго ранку;
- добридень або добрий день;
- добривечір або добрий вечір;
- здоров був;
- здоров’ячка;
- здоровенькі були;
- здрастуй;
- здрастуйте;
- уклін;
- моє шанування.