Цю тему навіть досліджували науковці
Більшість з нас лізе пальцем до носа, але мало хто у цьому зізнається. Ця звичка з’являється ще у дитинстві і переслідує до кінця життя. Якщо нас спіймають на гарячому, ми відчуваємо сором і незручність.
У медицині навіть існує спеціальний термін – ринотиллексоманія.
Чому ж тоді всі ми час від часу колупаємося в носі?
Перше наукове дослідження цього явища відбулося 1995 року американськими дослідниками. Вони розіслали свій опитувальник тисячі дорослих мешканців американського штату Вісконсин.
Результати опитування були такими:
- 91% респондентів зізналися, що колупаються в носі;
- 2% зазначили, що ця звичка заважає їм у повсякденному житті.
- 1,2% повідомили, що роблять це щонайменше раз на годину.
Були й такі люди, які повідомили, що внаслідок надмірного колупання пробили отвір у своїй носовій перегородці.
Індійські лікарі припустили, що звичні форми поведінки більш поширені серед дітей і підлітків, ніж серед дорослих. Тому для оцінки колупання в носі вони вирішили опитувати молоде, а не старше покоління. Вчені роздали свої опитувальники в школах, що значно підвищило шанси отримати репрезентативну вибірку.
Дослідження провели у чотирьох школах Бангалора: одна з них була для дітей з бідних сімей, дві – для середнього класу, та ще одна – для дітей забезпечених батьків. Загалом опитали 200 підлітків.
Майже всі вони визнали, що колупаються у носі в середньому чотири рази на день. Це в принципі було відомо й так. Цікавими є деталі.
Тільки 7,6% школярів повідомили, що засовують палець у ніс частіше 20 разів на день, але при цьому майже 20% вважали, що колупання для них перетворилося на «серйозну проблему».
Більшість заявили, що роблять це для того, щоб почухати ніздрю або вичистити соплі, але 12% зізналися, що їм це просто подобається.
Приналежність до певного соціоекономічного класу не мала жодного значення: колупання зрівнює бідних і багатих.
А от стать вплинула на відповіді: хлопчики лізуть у ніс частіше, а дівчатка схильні вважати цю звичку поганою. Хлопчики в середньому частіше мають інші шкідливі звички.
Колупання в носі — причини
Чіткої відповіді на це запитання немає. Діти часто так досліджують своє тіло і потім ця звичка лишається до старості.
У 2001 році індійські фахівці Андраде та Шріхарі отримали за свою роботу Шнобелівську премію, яку вручають за дослідження, які спочатку змушують вас посміхнутися, а потім задуматися.
На церемонії нагородження Андраде зауважив:
– Дехто пхає носа не у свою справу. Ну, а я лізу зі своєю справою у чужі носи.
Вивчивши медичну літературу, науковці все ж з’ясували, що навіть помірне колупання не є абсолютно безпечним. Ця звичка сприяє поширенню бактерій.
Ті, хто люблять поколупатися в носі, частіше є носіями золотистого стафілокока в носовій порожнині.