Від чого відмовився Зеленський?
Ще у квітні 2022 р. могла бути укладена мирна угода між Україною та РФ. Умови припинення війни були прописані на 17 сторінках.
Це був проект Мирної угоди, який сторони узгодили 15 квітня 2022 року в Стамбулі. Як стверджує Die Welt
Росія вимагала від України нейтралітету, обмеження кількості військових, зброї, техніки та авіації.
Окуповані території мали залишитися за РФ.
Кілька пунктів залишилися неузгодженими, їх мали обговорити особисто Володимир Путін і Володимир Зеленський, але їх зустрічі так і не відбулося.
ЗА ЦИМ ПРОЕКТОМ ДОГОВОРУ:
- Україна зобов’язувалася дотримуватись «постійного нейтралітету». Тим самим Київ відмовлявся від будь-якого членства у військових союзах. Зокрема, в НАТО
- Україна погоджувалася ніколи «не отримувати, не виробляти і не купувати» ядерну зброю, не допускати іноземну зброю і війська в країну і не надавати доступу до своєї військової інфраструктури, включаючи аеродроми і морські порти, будь-якій іншій країні.
Крім того, Київ мав утримувати від проведення військових навчань з іноземною участю та не брати участі в будь-яких військових конфліктах. - Згідно зі статтею 3 документу, ніщо прямо не заважало Києву стати членом ЄС.
- У відповідь Росія пообіцяла більше не нападати на Україну. Щоб Київ міг у цьому бути впевненим, Москва погодилася, що п’ять постійних членів РБ ООН, США, Велика Британія, Франція, Китай і сама Росія, можуть надати Україні комплексні гарантії безпеки.
- У статті 5 проекту договору Київ і Москва погодили механізм, що нагадує положення про допомогу НАТО.
- У разі «збройного нападу на Україну» країни-гаранти зобов’яжуться підтримати Київ у його праві на самооборону, закріпленому в Статуті ООН, протягом максимум трьох днів.
- Ця допомога могла відбуватися в рамках «спільних дій» усіх або окремих повноважень гарантів. Договір мав бути ратифікований кожною державою, що підписала його, відповідно до міжнародного права.
Видання зазначає, що відразу після початку війни російська та українська сторона почали переговори між собою про припинення бойових дій. Москва намагалася змусити Київ здатися за столом переговорів.
Росія вимагала, щоб у разі нападу всі держави-гаранти погоджувалися активувати механізм допомоги.
Це дало б Москві право вето для подолання захисного механізму.
Крім того, Москва відхилила українську вимогу щодо того, щоб країни-гаранти могли створити над Україною безпольотну зону в разі нападу.
На переговорах Росія сигналізувала про готовність вийти з України, але не з Криму та частини Донбасу, яка мала бути виключена з гарантій безпеки.
Путін і Зеленський мали обговорити деталі виходу безпосередньо.
Також невирішеним залишилося питання чисельності української армії в майбутньому. Київ частково відповів на вимоги Росії щодо демілітаризації.
Москва вимагала скоротити українську армію до 85 тисяч солдатів – зараз там служить близько мільйона. Україна запропонувала чисельність військ у 250 тисяч солдатів.
На думку німецьких журналістів, проект договору показує, наскільки Україна та Росія були близькі до можливої мирної угоди у квітні 2022 року.
Але після багатообіцяючого саміту в Стамбулі Москва висунула наступні вимоги, на які Київ не погодився.
Зокрема, Росія вимагала зробити російську мову другою державною в Україні, скасувати взаємні санкції та припинити позови в міжнародних судах.
Також Київ мав законодавчо заборонити «фашизм, нацизм і агресивний націоналізм»
Die Welt цитує слова неназваного члена української делегації: «Це була найкраща угода, яку ми могли мати».