Тисячі репостів
Дехто скаже, що ця історія вигадана, але…
ТАКСІ і ЩАСТЯ
Я вчора викликала таксі і по мене приїхала людина, яка вразила мене до глибини душі. Вразив настільки, що я другий день усім про нього розповідаю:
Сідаю в машину.
Водій посміхається: Я теж, але в телефоні займаюся якимись питаннями по роботі.
– Вам не дме?
– Ні, дякую, все добре.
– Ви не змерзли?
– Ні, мені справді добре.
– Хочете цукерок? Я купив їх щойно в магазині. Такі смачні! Желейні. Люблю їх! Я зазвичай не пропоную пасажирам, це не тактовно. Але Вам просто захотілося. Я все зрозумію, якщо відмовитеся. Бажаєте?
– Хочу!
Віддав мені всю коробку. Пожартувала, що розумію, чому у нього такий позитивний рейтинг.
Зупиняємось на світлофорі, повз машини бігають хлопці з квітами.
– Любите квіти?
– Люблю. Зупиняє хлопців, купує мені квіти.
У мене аж очі розплющились
Їду, посміхаюся… приємно…
Намагаюся зрозуміти, що відбувається – ранок, сонна ще.
Завели розмову про дітей. У нього дочка на другому курсі в університеті в Польщі. І коли він сказав наступну фразу, моя щелепа опинилася на підлозі.
«От знаєте, Зоряна. Я так кайфую від того, що маю дитину. Дружину. Роботу. Мені реально подобається.
Ось дзвонить мені донька, просить грошей на якісь речі. Ну, вона там у Польщі. Сумує. А я поповнюю їй картку, і т-а-а-к добре на душі стає. Просто кайф! Що я дитині зробив щось хороше.
Я уявляю як вона там якісь хусточки собі купить, піцу замовить із друзями, їй на все вистачить. І мені прямо тепло.
А ще знаєте, я ось коли дружину відвожу на манікюр (на секундочку, так?), я розплачуюсь сам. І так кайфую! Вона ж потім цей манікюр мені ще 2 тижні показуватиме і посміхатиметься. І мені так добре від цього, ви собі не уявляєте.
Я ж сім’ї щось добре зробив! І мені так добре на душі після цього».
На цьому етапі я вже забула про вхідні дзвінки на своєму телефоні.
«А ось ще знаєте, так мало щасливих людей на вулицях! Ось я дивлюся на пішоходів, і практично не бачу своїх, усміхнених. Всі такі тьмяні та смикані. Ви взагалі перша, хто посміхнувся мені за останні пару днів із пасажирів.
Зустрів знайомих нещодавно. А у них двоє дітей – у 1-му класі та у 3-му. І вони скаржилися, як дорого дитину до школи зібрати, а всі причиндалля купити, а підручники, а форму, а курси…» Хвилин 15 розповідали, і обличчя на них не було.
А я запропонував рішення. Знаєте, яке?
Сказав – йдіть у найближчий дитбудинок і здайте туди своїх дітей, якщо вони для вас проблема. І у вас не буде проблем ні зі школою, ні з формою, ні з підручниками. Вони у відповідь – «ні, ну як це.. так не можна.. ми ж любимо їх, це ж наші діти..
Ну ось ваші діти – значить, будьте вдячні за те, що Бог послав вам здорових, живих, красивих дітей. Багато людей мріють про це і на всі суми у світі готові, а у вас цей дар уже є.
Подарунок долі.
Любіть їх – робіть все для них. І робіть так, щоб вони про це «усе» навіть не довідалися. Не любите – здайте до дитбудинку.
Чого ви скаржитесь?
Такі щасливі люди, а зовсім не помічають свого щастя.
І більшість так, правда?…»
Він ще про щось розповідав далі.
Я мовчала, слухала (це рідко буває), і в моїй голові проносилися фрази «оплачую манікюр дружині та кайфую», «роблю щось для дитини та кайфую».
Я зрозуміла, що цей Водій не підприємець, не інвестор, не політик. Він не входить у жодні ТОП 100 чоловіків, як багато моїх знайомих.
Його немає на обкладинках. Із ним не знімають інтерв’ю. Він навіть не заробляє, як я.
Але життя в ньому більше, ніж у всіх інших! Кохання, світла – справжнього світла, не телевізійного! – більше, ніж у всіх людях, яких я колись зустрічала. Взагалі.
Я дивилася на чоловіків зі свого оточення та думала, що це нормально. Бути вічно з кислим обличчям (ти ж у великому бізнесі), або не посміхатися, бути вічно зайнятим і незадоволеним, не вміти кайфувати, або говорити жінкам «ооо, знову на свої салони гроші висмоктуєш з мене», або ставиться до життя, як до боротьби та випробування.
Я вийшла з машини з квітами, цукерками та у супроводі 100500 компліментів. Цікаво, чи він так масштабує своє світло на всіх людей?
Я вийшла і зрозуміла, що мені прямо світло! Такий великий урок. І таке космічне ставлення до життя.
Я таких інсайтів та просвітлення після тренінгів ніколи не отримувала.
Вчителі поряд!
(З мережі)